Владельцы различных компаний предоставляющих услуги или товары потребителям уже давно поняли, что качественно выполненная рекламная полиграфия – это одна из ступеней к успешному развитию компании. Рекламная полиграфия используется не только владельцами крупного бизнеса, но и представителями малого и среднего бизнеса.

Теперь подробнее о рекламной полиграфии и о том, где её применяют. И так, любая рекламная полиграфия является своего рода визитной карточкой фирмы или компании, которая знакомит потенциальных целевых потребителей о новых предложениях, видах услуг или товарах.

Листовки наиболее эффективны и не нуждаются в долгой постпечатной подготовке, листовки могут быть имиджевыми или информационными. Флайера, как правило, используют для анонсирования каких-либо мероприятий, чаще всего листовки и флаера распространяются на улицах города.

На выставках и семинарах используют каталоги, брошюры, буклеты, которые более подробно знакомят посетителей с товарами и услугами предоставляемыми компаниями-участниками таких мероприятий. Еще на выставках могут быть использованы сувенирные виды полиграфии, такие как постеры, календари, папки, открытки, конверты, которые удачно упаковываются в брендированные бумажные пакеты.

Наклейки чаще всего используют там, где нельзя использовать другие виды наружной рекламы, например в поездах, в метро, на автомобилях и в других видах общественного транспорта. Этикетки служат для выделения определенного товара на полках торговых залов.

На самом деле рекламная полиграфия таит в себе большой потенциал и для его раскрытия нужно найти профессионалов, которые вам в этом помогут.

Наружная реклама

Полноценную и качественную рекламную компанию нельзя провести без использования наружной рекламы. Как получить внимание своей целевой группы?

Наружная реклама является важным инструментом для ведения бизнеса। Ежедневно, передвигаясь по городу, стоя в пробках или ожидая зеленого света на пешеходных переходах, мы сталкиваемся с самыми разными носителями наружной рекламы, а именно билбордами, накрышными конструкциями, призматронами, брандмауэрами, холдерами, и скроллами, которые привлекают взгляды не только своими большими, яркими рекламными изображениями, но и движущимися и меняющимися рекламными сюжетами. Пиллары можно встретить в скверах или на пешеходных участках улиц. На автомагистралях их сменяют мегаборды или суперсайты, крупногабаритные рекламные конструкции, которые имеют большую площадь для рекламного изображения. Так же на многополосных автодорогах используются арки, которые удачно в себе объединяет рекламный щит и транспарант-перетяжку. Троллы (транспарант-перетяжки) чаще используют в городе, для анонсирования предстоящих концертов или выставок. На открытых местностях удачно смотрятся юниполы, большие рекламоносители имеющие три рекламные плоскости, которые медленно вращаются вокруг своей оси, поочередно поворачиваясь в разные стороны, тем самым привлекая внимание потенциальных потребителей. Практически все рекламные конструкции оснащены внешней подсветкой, что делает их заметными и в темное время суток. Но есть еще и рекламоносители имеющие внутреннюю подсветку, а именно ситилайты и бэклайты, они выгодно смотрятся в ночное время суток и освещают улицы города. Одной из новинок на украинском рынке наружной рекламы является видео-борд, аналог монитора большой площади, отличающийся яркостью и неизменно хорошим и качественным изображением не смотря на погодные условия.

Подыскивая на чем размещать свою рекламу, главное правильно выбрать то, что нужно именно Вам.

POS материалы

В словосочетании POS-материалы объединяется довольно большое количество изделий рекламного характера, которые используют в точках продаж, для привлечения покупательского интереса к какому-либо товару или бренду.

Что же обозначает аббревиатура POS-материалы, столь любимая рекламщиками. POS – это сокращение от английского, «points of sales», в переводе обозначающее «места продаж». Каким бы ни был большим торговый зал, но рациональное использование рекламной площади, всегда стоит на первом месте. Кстати POS-материалы используются не только в торговых центрах. Их удачно используют в ресторанах, гостиницах, библиотеках, банках, салонах красоты и так далее, список применения очень велик. Именно POS-материалы помогают эффективно сэкономить место и привлечь внимание потенциальных потребителей.

Как же используют POS-материалы. В гостиничных номерах, ресторанах и кафе используют тейбл-тенты, небольшие пластиковые конструкции , которые сообщают посетителям о каком-либо заманчивом предложении, благодаря им увеличивается объем продаж в достаточно короткий промежуток времени.

В торговых залах используются воблеры, шелфтокеры и некхенгеры. Эти POS-материалы используют для выделения и привлечения внимания к определенному товару или бренду. Стрип-холдеры обычно используют в прикассовой зоне, соблазняя покупателя совершить покупку именно здесь и именно сейчас. Шелфтокеры так же используются в библиотеках и книжных магазинах, для выделения определенных авторов или тематик. Диспенсеры используют в магазинах, аптеках, салонах красоты и автосалонах для сообщения потенциальным потребителям о появлении нового товара или нового вида услуг. Дисплей и стоппер (ростовая фигура) могут использоваться как на улице, так и внутри торговых залов и других заведений, где необходимо помочь посетителям не пройти мимо нужного им товара или кабинета.

Так сфера применения POS-материалов достаточно широка, главное найти именно то, что нужно.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до Закону України "Про рекламу"

Верховна Рада України постановляє:
Внести змiни до Закону України "Про рекламу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 39, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 36; 1999 р., N 34, ст. 274; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 15 травня 2003 року N 762-IV, виклавши його в такiй редакцiї:
"ЗАКОН УКРАЇНИ Про рекламу
Цей Закон визначає засади рекламної дiяльностi в Українi, регулює вiдносини, що виникають у процесi виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термiнiв
У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:
виробник реклами - особа, яка повнiстю або частково здiйснює виробництво реклами;
внутрiшня реклама - реклама, що розмiщується всерединi будинкiв i споруд;
зовнiшня реклама - реклама, що розмiщується на спецiальних тимчасових i стацiонарних конструкцiях, розташованих на вiдкритiй мiсцевостi, а також на зовнiшнiх поверхнях будинкiв, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць i дорiг;
недобросовiсна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачiв реклами, завдати шкоди особам, державi чи суспiльству внаслiдок неточностi, недостовiрностi, двозначностi, перебiльшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, мiсця i способу розповсюдження;
особа - фiзична особа, в тому числi суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, юридична особа будь-якої форми власностi, представництво нерезидента в Українi;
порiвняльна реклама - реклама, яка мiстить порiвняння з iншими особами та/або товарами iншої особи;
прихована реклама - iнформацiя про особу чи товар у програмi, передачi, публiкацiї, якщо така iнформацiя слугує рекламним цiлям i може вводити в оману осiб щодо дiйсної мети таких програм, передач, публiкацiй;
реклама - iнформацiя про особу чи товар, розповсюджена в будь-якiй формi та в будь-який спосiб i призначена сформувати або пiдтримати обiзнанiсть споживачiв реклами та їх iнтерес щодо таких особи чи товару;
реклама на транспортi - реклама, що розмiщується на територiї пiдприємств транспорту загального користування, метрополiтену, зовнiшнiй та внутрiшнiй поверхнях транспортних засобiв та споруд пiдприємств транспорту загального користування i метрополiтену;
рекламнi засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;
рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;
розповсюджувач реклами - особа, яка здiйснює розповсюдження реклами;
соцiальна реклама - iнформацiя будь-якого виду, розповсюджена в будь-якiй формi, яка спрямована на досягнення суспiльне корисних цiлей, популяризацiю загальнолюдських цiнностей i розповсюдження якої не має на метi отримання прибутку;
споживачi реклами - невизначене коло осiб, на яких спрямовується реклама;
спонсорство - добровiльна матерiальна, фiнансова, органiзацiйна та iнша пiдтримка фiзичними та юридичними особами будь-якої дiяльностi з метою популяризацiї виключно свого iменi, найменування, свого знака для товарiв i послуг;
товар - будь-який предмет господарського обiгу, в тому числi продукцiя, роботи, послуги, цiннi папери, об'єкти права iнтелектуальної власностi.
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на територiї України.
2. Дiя цього Закону не поширюється на вiдносини, пов'язанi з розповсюдженням iнформацiї, обов'язковiсть розмiщення та оприлюднення якої визначено iншими законами України.
3. Дiя цього Закону не поширюється на оголошення фiзичних осiб, не пов'язанi з пiдприємницькою дiяльнiстю.
Стаття 3. Законодавство про рекламу
1. Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та iнших нормативних актiв, якi регулюють вiдносини у сферi реклами.
2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством України про рекламу, застосовуються правила мiжнародного договору.
Стаття 4. Авторське право та сумiжнi права щодо реклами
Використання реклами, яка повнiстю або частково мiстить об'єкти авторського права та/або сумiжних прав, здiйснюється вiдповiдно до вимог законодавства України про авторське право та сумiжнi права.
Стаття 5. Реклама iменi або найменування та знака для товарiв i послуг спонсорiв
1. У теле-, радiопередачах, матерiалах в iнших засобах масової iнформацiї, видовищних та iнших заходах, якi створенi i проводяться за участю спонсорiв, забороняється наводити будь-яку iнформацiю рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крiм iменi або найменування та знака для товарiв i послуг спонсорiв.
2. Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, реклама яких заборонена законом.
3. Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обiг яких заборонено законом.
4. Програма, передача, пiдготовлена за пiдтримки спонсора, повинна бути означена за допомогою титрiв чи дикторського тексту на початку та/або наприкiнцi програми, передачi.
5. Спонсор не має права впливати на змiст та час виходу в ефiр програми, передачi або змiст матерiалiв друкованого видання, якi вiн спонсорує.
6. Спонсорство програм i передач новин забороняється.
Стаття 6. Мова реклами
Реклама розповсюджується на територiї України виключно українською мовою.
Зареєстрованi у встановленому порядку знаки для товарiв i послуг, логотипи можуть наводитися мовою оригiналу. В такому випадку iншомовний знак для товарiв i послуг, логотип повинен дублюватися українською мовою.
Знаки для товарiв i послуг, логотипи українських компанiй наводяться виключно українською мовою.
Роздiл II
ЗАГАЛЬНI ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ
Стаття 7. Принципи реклами
1. Основними принципами реклами є: законнiсть, точнiсть, достовiрнiсть, використання форм та засобiв, якi не завдають споживачевi реклами шкоди.
2. Реклама не повинна пiдривати довiру суспiльства до реклами та повинна вiдповiдати принципам добросовiсної конкуренцiї.
3. Реклама не повинна мiстити iнформацiї або зображень, якi порушують етичнi, гуманiстичнi, моральнi норми, нехтують правилами пристойностi.
4. Реклама повинна враховувати особливу чутливiсть дiтей i не завдавати їм шкоди.
Стаття 8. Загальнi вимоги до реклами
1. У рекламi забороняється:
поширювати iнформацiю щодо товарiв, виробництво, обiг чи ввезення на митну територiю України яких заборонено законом;
вмiщувати твердження, якi є дискримiнацiйними за ознаками походження людини, її соцiального i майнового стану, расової та нацiональної належностi, статi, освiти, полiтичних поглядiв, ставлення до релiгiї, за мовними ознаками, родом i характером занять, мiсцем проживання, а також такi, що дискредитують товари iнших осiб;
подавати вiдомостi або закликати до дiй, якi можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкiллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
використовувати засоби i технологiї, якi дiють на пiдсвiдомiсть споживачiв реклами;
наводити твердження, дискримiнацiйнi щодо осiб, якi не користуються рекламованим товаром;
використовувати або iмiтувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гiмну України, зображення державних символiв iнших держав та мiжнародних органiзацiй, а також офiцiйнi назви органiв державної влади України, крiм випадкiв, передбачених законом;
рекламувати товари, якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї або виробництво чи реалiзацiя яких вимагає наявностi спецiального дозволу, лiцензiї, у разi вiдсутностi вiдповiдного сертифiката, лiцензiї;
вмiщувати зображення фiзичної особи або використовувати її iм'я без згоди цiєї особи;
iмiтувати або копiювати текст, зображення, музичнi чи звуковi ефекти, що застосовуються в рекламi iнших товарiв, якщо iнше не передбачено законами України у сферi iнтелектуальної власностi;
рекламувати послуги, пов'язанi з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною дiяльнiстю, без iнформацiї про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творiв. Ця iнформацiя повинна займати на афiшах, iнших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 вiдсоткiв загальної площi, обсягу всiєї реклами;
розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кiно- i телефiльмiв), яка мiстить елементи жорстокостi, насильства, порнографiї, цинiзму, приниження людської честi та гiдностi. Анонси фiльмiв, якi мають обмеження щодо глядацької аудиторiї, розмiщуються лише у час, вiдведений для показу таких фiльмiв.
2. Рекламодавець на вимогу розповсюджувача реклами зобов'язаний надати документи, необхiднi для розповсюдження реклами.
3. Реклама про проведення конкурсiв, лотерей, розiграшiв призiв тощо повинна мiстити iнформацiю про умови, мiсце та строки їх проведення. Iнформацiя про будь-якi змiни умов, мiсця та строкiв проведення конкурсiв, лотерей, розiграшiв призiв тощо має подаватися у тому ж порядку, в якому вона була розповсюджена.
4. Реклама видiв дiяльностi, якi вiдповiдно до законодавства потребують спецiального дозволу, лiцензiї, повинна мiстити посилання на номер спецiального дозволу, лiцензiї, дату їх видачi та найменування органу, який видав спецiальний дозвiл, лiцензiю.
5. Реклама про зниження цiн на продукцiю, про розпродаж повинна мiстити вiдомостi про мiсце, дату початку i закiнчення зниження цiн на продукцiю, розпродаж, а також про спiввiдношення розмiру зниження до попередньої цiни реалiзацiї товару.
6. Гучнiсть звуку реклами, що транслюється по телебаченню i радiо, не повинна перевищувати гучнiсть звуку поточної програми, передачi.
7. Розмiщення iнформацiї про виробника товару та/або товар у мiсцях, де цей товар реалiзується чи надається споживачевi, не вважається рекламою.
Стаття 9. Iдентифiкацiя реклами
1. Реклама має бути чiтко вiдокремлена вiд iншої iнформацiї, незалежно вiд форм чи способiв розповсюдження, таким чином, щоб її можна було iдентифiкувати як рекламу.
2. Реклама у теле- i радiопередачах, програмах повинна бути чiтко вiдокремлена вiд iнших програм, передач на їх початку i наприкiнцi за допомогою аудiо-, вiдео-, комбiнованих засобiв, титрiв, рекламного логотипу або коментарiв ведучих з використанням слова "реклама".
3. Iнформацiйний, авторський чи редакцiйний матерiал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або пiдтримує обiзнанiсть та iнтерес глядачiв (слухачiв, читачiв) щодо цих особи чи товару, є рекламою i має бути вмiщений пiд рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".
4. Логотип телерадiоорганiзацiї, яка здiйснює трансляцiю програм, передач, не вважається рекламою.
5. Прихована реклама забороняється.
Стаття 10. Недобросовiсна реклама
1. Недобросовiсна реклама забороняється.
2. Вiдповiдальнiсть за недобросовiсну рекламу несе винна особа.
3. Рiшення щодо визнання реклами недобросовiсною приймають органи державної влади, визначенi у статтi 26 цього Закону.
Стаття 11. Порiвняльна реклама
1. Вiдносини, якi виникають у зв'язку з порiвняльною рекламою, регулюються законодавством України про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї.
2. Вiдповiдальнiсть за неправомiрне порiвняння в рекламi несе рекламодавець.
3. Рiшення щодо визнання порiвняння в рекламi неправомiрним приймають органи державної влади, визначенi у статтi 26 цього Закону.
Стаття 12. Соцiальна реклама
1. Рекламодавцем соцiальної реклами може бути будь-яка особа.
2. Соцiальна реклама не повинна мiстити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об'єкти права iнтелектуальної власностi, що належать виробнику товару або рекламодавцю соцiальної реклами.
3. На осiб, якi безоплатно виробляють i розповсюджують соцiальну рекламу, та на осiб, якi передають свої майно i кошти iншим особам для виробництва i розповсюдження соцiальної реклами, поширюються пiльги, передбаченi законодавством України для благодiйної дiяльностi.
4. Засоби масової iнформацiї - розповсюджувачi реклами, дiяльнiсть яких повнiстю або частково фiнансується з державного або мiсцевих бюджетiв, зобов'язанi розмiщувати соцiальну рекламу органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, громадських органiзацiй безкоштовно в обсязi не менше 5 вiдсоткiв ефiрного часу, друкованої площi, вiдведених для реклами.
5. Засоби масової iнформацiї - розповсюджувачi реклами, що повнiстю або частково фiнансуються з державного або мiсцевих бюджетiв, зобов'язанi надавати пiльги при розмiщеннi соцiальної реклами, замовником якої є заклади освiти, культури, охорони здоров'я, якi утримуються за рахунок державного або мiсцевих бюджетiв, а також благодiйнi органiзацiї.
Стаття 13. Реклама на телебаченнi i радiо
1. Час мовлення, вiдведений на рекламу, не може перевищувати 15 вiдсоткiв фактичного обсягу мовлення протягом астрономiчної доби телерадiоорганiзацiєю будь-якої форми власностi.
Ця вимога не поширюється на телерадiоорганiзацiї, якi здiйснюють трансляцiю на каналах мовлення, призначених виключно для розповсюдження реклами.
2. Частка реклами протягом кожної астрономiчної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 вiдсоткiв.
3. Реклама повинна розмiщуватися у перервах мiж програмами, передачами.
При виконаннi умов, викладених у частинi п'ятiй цiєї статтi, реклама може бути розмiщена пiд час трансляцiї програми, передачi таким чином, щоб не завдати шкоди цiлiсностi та змiсту програми, передачi та правам їх власникiв.
4. Забороняється переривати з метою розмiщення реклами трансляцiї сесiй Верховної Ради України, сесiй Верховної Ради Автономної Республiки Крим, офiцiйних державних заходiв i церемонiй, виступiв Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, Голови Конституцiйного Суду України, Голови Верховного Суду України, народних депутатiв України, членiв Уряду України, а також трансляцiї релiгiйних служб, програм, передач для дiтей та програм, передач новин.
5. Трансляцiя концертно-видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що мiж рекламними вставками програма, передача триває не менше 30 хвилин.
Реклама пiд час трансляцiї спортивних програм, передач розмiщується в перервах мiж їх частинами.
Пiд час трансляцiї кiно- i телефiльмiв реклама розмiщується перед початком фiльму та/або пiсля закiнчення фiльму.
Трансляцiя кiно- i телефiльмiв, за умови їх тривалостi до 42 хвилин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакцiйним, авторським чи iнформацiйним матерiалом (включаючи анонси програм, передач).
Трансляцiя кiно- i телефiльмiв, за умови їх тривалостi вiд 42 до 70 хвилин, може перериватися рекламою або будь-яким редакцiйним, авторським чи iнформацiйним матерiалом (включаючи анонси програм, передач) один раз, за умови їх тривалостi вiд 70 до 90 хвилин - два рази. Трансляцiя кiно- i телефiльмiв тривалiстю понад 90 хвилин може перериватися рекламою або будь-яким редакцiйним, авторським чи iнформацiйним матерiалом (включаючи анонси програм, передач) кожнi 30 хвилин за умови, що пiсля останньої перерви фiльм продовжується не менше 20 хвилин включно.
6. Для цiлей цiєї статтi не вважаються рекламою:
оприлюднення, виголошення у програмi, передачi iменi, найменування спонсора, об'єктiв права iнтелектуальної власностi, що йому належать;
трансляцiя соцiальної реклами, якщо вона розповсюджується телерадiоорганiзацiєю безкоштовно;
анонси власних програм, передач телерадiоорганiзацiї.
7. Вiдповiдальнiсть за виконання вимог щодо порядку розмiщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах несе телерадiоорганiзацiя.
8. Ведучим, дикторам та iншим учасникам iнформацiйних та iнформацiйно-аналiтичних програм, передач забороняється наводити споживчi властивостi товару та/або вказувати банкiвськi рахунки, контактнi телефони, мiсцезнаходження виробника товару, цiну товару.
9. Трансляцiя (ретрансляцiя) реклами, яка мiститься у програмах та передачах iноземних телерадiоорганiзацiй, що транслюються (ретранслюються) на територiю України, дозволяється лише у разi, якщо за трансляцiю (ретрансляцiю) такої реклами сплачено юридичнiй особi України, незалежно вiд способу здiйснення такої трансляцiї (ретрансляцiї).
Стаття 14. Реклама у друкованих засобах масової iнформацiї
Обсяг реклами у друкованих засобах масової iнформацiї визначається ними самостiйно. Друкованi засоби масової iнформацiї, що розповсюджуються за передплатою, зобов'язанi в умовах передплати зазначати кiлькiсть реклами в загальному обсязi видання.
Стаття 15. Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку
1. Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку, в тому числi телефонного, при розповсюдженнi її в рекламних засобах має мiстити точну iнформацiю про:
змiст рекламованої послуги;
вартiсть рекламованої послуги;
вiковi та iншi обмеження, встановленi законодавством i виробником послуги щодо кола споживачiв рекламованої послуги;
платне чи безоплатне використання каналу телефонного зв'язку при наданнi рекламованої послуги i вартiсть однiєї хвилини телефонного зв'язку при отриманнi послуги у вiдповiдному регiонi;
повне iм'я, найменування, адресу надавача рекламованої послуги.
Ця iнформацiя подається шрифтом не менше половини розмiру шрифту, яким подано номер телефону, що використовується для надання рекламованої послуги.
2. Забороняється розповсюдження реклами з використанням телексного або факсимiльного зв'язку.
3. Забороняється використовувати для розповсюдження реклами безплатнi номери телефонiв: мiлiцiї, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та iнших аварiйних служб.
Стаття 16. Зовнiшня реклама
1. Розмiщення зовнiшньої реклами у населених пунктах провадиться на пiдставi дозволiв, що надаються виконавчими органами сiльських, селищних, мiських рад, та в порядку, встановленому цими органами на пiдставi типових правил, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. При видачi дозволiв на розмiщення зовнiшньої реклами втручання у форму та змiст зовнiшньої реклами забороняється.
Зовнiшня реклама на територiях, будинках та спорудах розмiщується за згодою їх власникiв або уповноважених ними органiв (осiб).
Розмiщення зовнiшньої реклами на територiях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власникiв або уповноважених ними органiв (осiб).
Стягнення плати за видачу дозволiв забороняється.
2. Зовнiшня реклама повинна вiдповiдати таким вимогам:
розмiщуватись iз дотриманням вимог технiки безпеки та iз забезпеченням видимостi дорожнiх знакiв, свiтлофорiв, перехресть, пiшохiдних переходiв, зупинок транспорту загального користування та не вiдтворювати зображення дорожнiх знакiв;
освiтлення зовнiшньої реклами не повинно заслiплювати учасникiв дорожнього руху, а також не повинно освiтлювати квартири житлових будинкiв;
фундаменти наземної зовнiшньої реклами, що виступають над поверхнею землi, можуть бути декоративно оформленi;
опори наземної зовнiшньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць i дорiг, повиннi мати вертикальну дорожню розмiтку, нанесену свiтлоповертаючими матерiалами, заввишки до 2 метрiв вiд поверхнi землi;
нижнiй край зовнiшньої реклами, що розмiщується над проїжджою частиною, у тому числi на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висотi не менше нiж 5 метрiв вiд поверхнi дорожнього покриття;
у мiсцях, де проїжджа частина вулицi межує з цоколями будiвель або огорожами, зовнiшня реклама може розмiщуватися в одну з фасадами будiвель або огорожами лiнiю.
3. Забороняється розташовувати засоби зовнiшньої реклами:
на пiшохiдних дорiжках та алеях;
у населених пунктах на висотi менш нiж 5 метрiв вiд поверхнi дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межi краю проїжджої частини;
поза населеними пунктами на вiдстанi менш нiж 5 метрiв вiд краю проїжджої частини.
4. Розмiщення зовнiшньої реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток нацiонального або мiсцевого значення, в межах об'єктiв природно-заповiдного фонду дозволяється за погодженням з центральними або мiсцевими органами виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.
5. Перелiк обмежень та заборон щодо розмiщення зовнiшньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.
Стаття 17. Внутрiшня реклама
1. Розмiщення внутрiшньої реклами погоджується з власником мiсця її розташування або уповноваженою ним особою. При погодженнi розмiщення внутрiшньої реклами втручання у форму та змiст реклами забороняється.
2. Забороняється розмiщення внутрiшньої реклами у примiщеннях органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, дошкiльних навчальних закладах, середнiх загальноосвiтнiх школах та спецiалiзованих загальноосвiтнiх закладах освiти.
Ця заборона не поширюється на соцiальну рекламу.
Стаття 18. Реклама на транспортi
1. Розмiщення реклами на транспортi погоджується лише з власниками об'єктiв транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженнi розмiщення реклами на транспортi втручання у форму та змiст реклами забороняється.
2. Розмiщення реклами на транспортi повинно вiдповiдати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.
3. За умови розмiщення реклами на транспортi з дотриманням вимог безпеки i правил дорожнього руху забороняється вимагати вiд власникiв транспортних засобiв отримання дозволiв, погоджень, iнших документiв щодо розмiщення реклами.
4. Забороняється розмiщення на транспортних засобах:
реклами, яка повторює чи iмiтує кольорографiчнi схеми спецiальних та оперативних транспортних засобiв;
реклами iз нанесенням свiтлоповертаючих матерiалiв;
реклами, яка супроводжується звуковими чи свiтловими сигналами.
Забороняється розмiщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобiв, за винятком випадкiв, коли для цього використовуються матерiали, якi забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.
5. Забороняється розповсюдження реклами через радiотрансляцiйнi або iншi звуковi мережi сповiщання пасажирiв у транспортних засобах громадського користування, на станцiях метрополiтену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соцiальної реклами.
Стаття 19. Реклама пiд час демонстрування кiно- та вiдеофiльмiв
Забороняється переривати для реклами демонстрацiю художнiх i документальних фiльмiв у кiнотеатрах, вiдеосалонах та iнших мiсцях, де здiйснюється публiчний показ кiно-, вiдео-, слайдфiльмiв.
Стаття 20. Реклама i дiти
1. Забороняється реклама:
з використанням зображень дiтей, якi споживають або використовують продукцiю, призначену тiльки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолiтнiми;
з iнформацiєю, яка може пiдiрвати авторитет батькiв, опiкунiв, пiклувальникiв, педагогiв та довiру до них дiтей;
з вмiщенням закликiв до дiтей придбати продукцiю або звернутися до третiх осiб з проханням зробити покупку;
з використанням зображень справжньої або iграшкової зброї, вибухових пристроїв.
2. Реклама не повинна мiстити зображення дiтей у небезпечних ситуацiях чи за обставин, що у разi їх iмiтацiї можуть завдати шкоди дiтям або iншим особам, а також iнформацiї, здатної викликати зневажливе ставлення дiтей до небезпечних для здоров'я i життя ситуацiй.
3. Реклама не повинна завдавати дiтям моральної чи фiзичної шкоди, викликати у них вiдчуття неповноцiнностi.
4. Реклама не повинна вказувати на можливiсть придбання рекламованого товару, розрахованого переважно на дiтей, кожною сiм'єю без урахування можливостей її бюджету.
5. Реклама не повинна створювати у дiтей враження, що володiння рекламованою продукцiєю дає їм перевагу над iншими дiтьми.
Роздiл III
ОСОБЛИВОСТI РЕКЛАМУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДIВ ТОВАРУ
Стаття 21. Реклама лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї
1. Дозволяється реклама:
лише таких лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї, що в установленому порядку дозволенi спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi охорони здоров'я до застосування в Українi;
лише таких лiкарських засобiв, якi вiдпускаються без припису (рецепту) лiкаря, та лише таких медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї, застосування яких не потребує спецiальних знань та пiдготовки.
2. Забороняється реклама лiкарських засобiв, якi вживаються та розповсюджуються тiльки за приписом (рецептом) лiкаря.
3. Забороняється реклама допiнгових речовин та/або методiв для їх використання у спортi.
4. Реклама лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї повинна мiстити:
об'єктивну iнформацiю про лiкарський засiб i здiйснюватися так, щоб було зрозумiло, що наведене повiдомлення є рекламою i що рекламований товар є лiкарським засобом;
повну фармакологiчну назву лiкарського засобу та назву виробника;
загальнi застереження щодо застосування лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї;
рекомендацiю щодо обов'язкового ознайомлення з iнструкцiєю до застосування, що додається до лiкарських засобiв.
5. Реклама лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї не може мiстити посилань на терапевтичнi ефекти стосовно захворювань, якi не пiддаються або важко пiддаються лiкуванню.
6. У рекламi лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї забороняється розмiщення:
вiдомостей, якi можуть справляти враження, що за умови вживання лiкарського засобу чи застосування медичної технiки консультацiя з фахiвцем не є необхiдною;
вiдомостей про те, що лiкувальний ефект вiд вживання лiкарського засобу чи застосування медичної технiки є гарантованим;
зображень змiни людського тiла або його частин внаслiдок хвороби, поранень;
тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворiти або погiршити стан свого здоров'я через невикористання лiкарських засобiв, медичної технiки та медичних послуг, що рекламуються;
тверджень, що сприяють можливостi самостiйного встановлення дiагнозу для хвороб, патологiчних станiв людини та їх самостiйного лiкування з використанням медичних товарiв, що рекламуються;
посилань на лiкарськi засоби, медичну технiку, методи профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї як на найбiльш ефективнi, найбiльш безпечнi, винятковi щодо вiдсутностi побiчних ефектiв;
порiвнянь з iншими лiкарськими засобами, медичною технiкою, методами профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї з метою посилення рекламного ефекту;
посилань на конкретнi випадки вдалого застосування лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї;
рекомендацiй або посилань на рекомендацiї медичних працiвникiв, науковцiв, медичних закладiв та органiзацiй щодо рекламованих товару чи послуги;
спецiальних виявлень подяки, вдячностi, листiв, уривкiв з них iз рекомендацiями, розповiдями про застосування та результати дiї рекламованих товару чи послуги вiд окремих осiб;
зображень i згадок iмен популярних людей, героїв кiно-, телета анiмацiйних фiльмiв, авторитетних органiзацiй;
iнформацiї, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективностi, патентної захищеностi лiкарського засобу.
7. У рекламi лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї забороняється участь лiкарiв та iнших професiйних медичних працiвникiв, а також осiб, зовнiшнiй вигляд яких iмiтує зовнiшнiй вигляд лiкарiв.
8. Забороняється вмiщувати в рекламi лiкарських засобiв iнформацiю, яка дозволяє припустити, що лiкарський засiб є харчовим, косметичним чи iншим споживчим товаром або що безпечнiсть чи ефективнiсть цього засобу обумовлена його природним походженням.
9. У рекламi косметичних засобiв, харчових продуктiв, вiтамiнних та iнших харчових добавок забороняється посилання на те, що цi товари мають лiкувальнi властивостi, якщо такi властивостi не пiдтвердженi у встановленому законодавством порядку спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.
10. Забороняється реклама лiкувальних сеансiв, iнших заходiв з використанням гiпнозу та iнших методiв безконтактного, психiчного або бiоенергетичного впливу.
11. Забороняється реклама дiагностики або лiкування, якi не ґрунтуються на безпосередньому контактi лiкаря з пацiєнтом.
12. Положення цiєї статтi не поширюються на рекламу лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї, яка розмiщується у спецiалiзованих виданнях, призначених для медичних установ та лiкарiв, а також яка розповсюджується на семiнарах, конференцiях, симпозiумах з медичної тематики.
Стаття 22. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої та тютюновi вироби
1. Реклама тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби, забороняється: на радiо та телебаченнi, на перших i останнiх сторiнках газет, перших i останнiх сторiнках обкладинок журналiв та iнших видань, засобами внутрiшньої реклами, реклами на транспортi, за допомогою заходiв рекламного характеру (крiм спецiальних виставкових заходiв).
2. Реклама алкогольних напоїв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої, забороняється: на радiо та телебаченнi у перiод з 6 години до 23 години, на перших i останнiх сторiнках газет, перших i останнiх сторiнках обкладинок журналiв та iнших видань, засобами внутрiшньої реклами, реклами на транспортi, за допомогою заходiв рекламного характеру (крiм спецiальних виставкових заходiв).
3. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої та тютюновi вироби:
забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осiб вiком до 18 рокiв, або у розрахованих на зазначених осiб частинах iнших друкованих видань;
забороняється з використанням осiб вiком до 18 рокiв як фотомоделей;
не повинна мiстити зображення процесу палiння тютюнових виробiв або споживання алкогольних напоїв;
не може розташовуватися ближче нiж за 300 метрiв прямої видимостi вiд територiї дитячих дошкiльних закладiв, середнiх загальноосвiтнiх шкiл та iнших навчальних закладiв, в яких навчаються дiти вiком до 18 рокiв;
не може формувати думку, що палiння або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успiху в спортивнiй, соцiальнiй, сексуальнiй або iнших сферах життя;
не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи палiння тютюнових виробiв сприятиме розв'язанню особистих проблем;
не може формувати думку, що алкоголь чи тютюновi вироби мають лiкувальнi якостi або що вони є стимулюючими чи заспокiйливими засобами;
не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопалiння або негативно розцiнювати факт утримування вiд вживання тютюнових виробiв та алкогольних напоїв;
не може мiстити зображень лiкарiв та iнших професiйних медичних працiвникiв, а також осiб, зовнiшнiй вигляд яких iмiтує зовнiшнiй вигляд лiкарiв;
не повинна включати зображення популярних осiб або пряме чи опосередковане схвалення популярними особами палiння чи вживання алкоголю;
не повинна створювати враження, що бiльшiсть людей палить або вживає алкогольнi напої.
4. Спонсорування теле-, радiопередач, театрально-концертних, спортивних та iнших заходiв з використанням знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби, забороняється.
Дозволяється спонсорування теле-, радiопередач, театрально-концертних, спортивних та iнших заходiв з використанням знакiв для товарiв та послуг, пiд якими випускаються алкогольнi напої.
5. Реклама тютюнових виробiв повинна супроводжуватись iнформацiєю про кiлькiсний вмiст у димi однiєї сигарети смоли та нiкотину.
6. Забороняються такi види дiяльностi з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої та тютюновi вироби:
спонсорування заходiв, призначених переважно для осiб вiком до 18 рокiв, з використанням знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби та алкогольнi напої;
розповсюдження та продаж будь-яких товарiв з використанням знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби та алкогольнi напої, особам вiком до 18 рокiв.
7. Реклама тютюнових виробiв та алкогольних напоїв, а також знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються данi вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змiсту: "Курiння може викликати захворювання на рак", "Надмiрне споживання алкоголю шкiдливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути вiдведено не менше 15 вiдсоткiв площi (обсягу) всiєї реклами. Колiр тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження.
8. Рекламодавцi алкогольних напоїв та тютюнових виробiв зобов'язанi у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соцiальної реклами щодо шкоди тютюнопалiння та зловживання алкоголем не менше 5 вiдсоткiв коштiв, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробiв та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштiв щоквартально оприлюднюють звiт щодо їх використання.
Стаття 23. Реклама зброї
1. Реклама зброї може здiйснюватися тiльки у вiдповiдних спецiалiзованих виданнях щодо зброї, або безпосередньо у примiщеннях торговельних закладiв (пiдприємств), якi реалiзують зброю, або на вiдповiдних виставках (заходах).
2. Порядок рекламування бойової зброї, озброєнь i вiйськової технiки, а також зброї, яка вiдповiдно до законодавства може перебувати у власностi осiб, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 24. Реклама послуг, пов'язаних iз залученням коштiв населення
1. Реклама послуг (банкiвських, страхових, iнвестицiйних тощо), пов'язаних iз залученням коштiв населення, або осiб, якi їх надають, дозволяється лише за наявностi спецiального дозволу, лiцензiї, що пiдтверджує право на здiйснення такого виду дiяльностi. Така реклама повинна мiстити номер дозволу, лiцензiї, дату їх видачi та найменування органу, який видав цей дозвiл, лiцензiю.
Це положення не застосовується у випадках, коли дається тiльки реклама знака для товарiв i послуг, назви особи (без реклами послуг).
2. У рекламi таких послуг або осiб, якi їх здiйснюють, забороняється повiдомляти розмiри очiкуваних дивiдендiв, а також iнформацiю про майбутнi прибутки, крiм фактично виплачених за пiдсумками не менш як одного року.
Стаття 25. Реклама цiнних паперiв
1. Рекламою цiнних паперiв визнається реклама про:
цiннi папери, якi емiтуються та/або перебувають в обiгу;
учасника ринку цiнних паперiв та його дiяльнiсть;
угоди з цiнними паперами та/або умови цих угод.
Iнформацiя, яка вiдповiдно до чинного законодавства про цiннi папери та нормативно-правових актiв Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку пiдлягає обов'язковому оприлюдненню, не вважається рекламою цiнних паперiв.
2. Рекламодавцями реклами цiнних паперiв можуть бути лише учасники ринку цiнних паперiв, передбаченi Законом України "Про цiннi папери i фондову бiржу".
3. Реклама рекламодавцiв - учасникiв ринку цiнних паперiв має мiстити вiдомостi про наявнiсть спецiального дозволу, лiцензiї, що пiдтверджує право на здiйснення вiдповiдного виду дiяльностi на ринку цiнних паперiв, iз зазначенням номера дозволу, лiцензiї, дати їх видачi та найменування органу, який видав цей дозвiл, лiцензiю.
Це положення не застосовується у випадках, коли здiйснюється реклама знакiв для товарiв та послуг учасника ринку цiнних паперiв без реклами послуг щодо цiнних паперiв.
4. Рекламодавцям реклами цiнних паперiв при замовленнi її виробництва та розповсюдження забороняється:
вказувати розмiр доходу, який передбачається одержати за цiнними паперами, крiм випадкiв, коли це необхiдно вказувати вiдповiдно до вимог законодавства про цiннi папери, та надавати прогнози щодо зростання курсової вартостi цiнних паперiв;
рекламувати цiннi папери до публiкацiї iнформацiї про випуск цiнних паперiв та їх реєстрацiю вiдповiдно до законодавства про цiннi папери та нормативно-правових актiв Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку;
використовувати вiдомостi, якi вiдсутнi в iнформацiї про емiсiю цiнних паперiв, що зареєстрована у Державнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку.
5. У разi, коли випуск цiнних паперiв визнано таким, що не вiдбувся, емiтент таких цiнних паперiв зобов'язаний припинити розповсюдження реклами цих паперiв у 3-денний термiн з моменту реєстрацiї в Державнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку звiту про наслiдки пiдписки на цiннi папери.
Роздiл IV
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здiйснюють у межах своїх повноважень:
спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв - щодо захисту прав споживачiв;
Антимонопольний комiтет України - щодо дотримання законодавства про захист економiчної конкуренцiї;
Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення - щодо телерадiоорганiзацiй усiх форм власностi.
2. На вимогу органiв виконавчої влади, на якi покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавцi, виробники та розповсюджувачi реклами зобов'язанi надавати документи, уснi чи письмовi пояснення, вiдео- та звукозаписи, а також iншу iнформацiю, необхiдну для здiйснення ними повноважень щодо контролю.
Органи державної влади зобов'язанi повiдомляти рекламодавцiв, виробникiв та розповсюджувачiв реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пiзнiш як за три днi до такого розгляду, а у невiдкладних випадках - не пiзнiш як за один день.
3. Рекламодавцi, виробники та розповсюджувачi реклами пiд час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:
бути присутнiми на засiданнi органу державної влади пiд час розгляду питання про порушення ними цього Закону;
подавати необхiднi документи, давати пояснення;
отримувати копiю протоколу засiдання та рiшення органу державної влади, прийнятого щодо них;
оскаржувати дiї чи бездiяльнiсть виконавчого органу контролю та його посадових осiб до суду.
4. З метою координацiї дiяльностi суб'єктiв рекламного ринку Кабiнет Мiнiстрiв України створює Раду з питань реклами, до складу якої входять представники органiв державної влади, об'єднань громадян, об'єднань пiдприємств у галузi реклами. Члени цiєї Ради працюють у нiй на громадських засадах.
Стаття 27. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про рекламу
1. Особи, виннi у порушеннi законодавства про рекламу, несуть дисциплiнарну, цивiльно-правову, адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.
2. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавцi, виннi:
у замовленнi реклами продукцiї, виробництво та/або обiг якої заборонено законом;
у наданнi недостовiрної iнформацiї виробнику реклами, необхiдної для виробництва реклами;
у замовленнi розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманнi встановлених законом вимог щодо змiсту реклами;
у порушеннi порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостiйно;
2) виробники реклами, виннi у порушеннi прав третiх осiб при виготовленнi реклами;
3) розповсюджувачi реклами, виннi в порушеннi встановленого законодавством порядку розповсюдження та розмiщення реклами.
3. З метою захисту iнтересiв суспiльства, держави, споживачiв реклами i учасникiв рекламного ринку органи державної влади, зазначенi у статтi 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону вiдповiдної реклами та її публiчне спростування.
4. Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальнi органи в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi за поданням органiв державної влади, зазначених у статтi 26 цього Закону, або самостiйно у випадках, передбачених цiєю статтею, крiм тих, якi вiднесено виключно до компетенцiї Антимонопольного комiтету України та якi регулюються законодавством з питань авторського права та сумiжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, на:
рекламодавцiв за вчинення дiй, передбачених пунктом 1 частини другої цiєї статтi, - у розмiрi п'ятикратної вартостi розповсюдженої реклами;
виробникiв реклами за вчинення дiй, передбачених пунктом 2 частини другої цiєї статтi, - у розмiрi п'ятикратної вартостi виготовлення реклами;
розповсюджувачiв реклами за вчинення дiй, передбачених пунктом 3 частини другої цiєї статтi, - у розмiрi чотирикратної вартостi розповсюдження реклами.
Повторне вчинення перелiчених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвiйному вiд передбаченого за цi порушення розмiрi.
5. Вартiсть розповсюдженої реклами визначається виходячи з договiрної (контрактної) вартостi без урахування суми внесених (нарахованих) податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), якi встановленi Законом України "Про систему оподаткування".
6. За неподання або подання завiдомо недостовiрної iнформацiї щодо вартостi розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартостi розповсюдження реклами спецiально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальним органам, необхiдної для здiйснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавцiв, виробникiв реклами та розповсюджувачiв реклами накладається штраф у розмiрi 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
7. У разi неможливостi встановлення вартостi реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавцiв та розповсюджувачiв реклами рiшенням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв накладається штраф у розмiрi до 300 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
8. Рiшення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмiрi 300 i бiльше неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян приймається виключно спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв.
9. Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальнi органи можуть вимагати вiд рекламодавцiв публiкацiї вiдомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дiй рекламодавцiв, виробникiв та розповсюджувачiв реклами.
10. Антимонопольний комiтет України накладає стягнення на рекламодавцiв за порушення законодавства про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї.
11. Рiшення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскарженi до суду.
12. Положення цiєї статтi не обмежують прав споживачiв реклами, яким було завдано шкоди недобросовiсною та неправомiрною порiвняльною рекламою, на вiдшкодування шкоди вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 28. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами
1. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами здiйснюється добровiльно або за рiшенням суду.
2. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами здiйснюється за рахунок винної особи.
3. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами здiйснюється в такому ж порядку, в якому вона була розмiщена.
Стаття 29. Права об'єднань громадян, об'єднань пiдприємств у галузi реклами
Об'єднання громадян та об'єднання пiдприємств у галузi реклами мають право:
здiйснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актiв з питань реклами щодо вiдповiдностi вимогам законодавства України та давати вiдповiднi рекомендацiї рекламодавцям, виробникам i розповсюджувачам реклами;
звертатися до органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу;
звертатися з позовом до суду в iнтересах рекламодавцiв, виробникiв та розповсюджувачiв реклами у разi порушення їх прав, передбачених законодавством;
представляти своїх членiв в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування.
Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
Частина дев'ята статтi 13 набирає чинностi з 1 сiчня 2005 року.
2. Частину першу статтi 4 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 сiчня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26, ст. 281, N 49, ст. 459; 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300; 1995 р., N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 52, ст. 306; 1997 р., N 9, ст. 70, N 18, ст. 131; 2000 р., N 19, ст. 143, N 29, ст. 232, N 46, ст. 398, N 50, ст. 436; 2001 р., N 24, ст. 124; 2002 р., N 6, ст. 43, N 32, ст. 223; 2003 р., N 10-11, ст. 87, N 14, ст. 100) доповнити пунктом 46 такого змiсту:
"46) спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальнi органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних iз порушенням законодавства про рекламу".
3. Кабiнету Мiнiстрiв України:
до 1 жовтня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, якi випливають iз цього Закону;
до 1 сiчня 2004 року привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;
розробити нормативно-правовi акти, необхiднiсть прийняття яких передбачається цим Законом".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ
11 липня 2003 року
N 1121-IV

ЗАКОН УКРАЇНИ Про рекламу

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про рекламу

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР,
від 30 червня 1999 року N 783-XIV,
від 24 травня 2001 року N 2438-III,
від 15 травня 2003 року N 762-IV

Цей Закон визначає основні засади рекламної діяльності в Україні, регулює правові відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження, одержання реклами.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку;
особа - будь-яка фізична чи юридична особа;
продукція - товари, роботи, послуги, цінні папери;
рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;
виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими рекламними засобами;
споживач реклами - будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама;
рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб;
спонсор - особа, яка матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон регулює правовідносини в сфері реклами, призначеної для розповсюдження та споживання на території України.
2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, пов'язані з інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і громадських організацій та/або призначена для їх підтримки.
Стаття 3. Законодавство про рекламу
1. Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини в сфері реклами.
2. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Реклама як предмет авторського права
Використання реклами, яка повністю або частково є предметом авторського права та суміжних прав, здійснюється відповідно до вимог законодавства України.
Стаття 5. Реклама імені (назви) та торгової марки спонсорів
1. У створенні теле-, радіопередач, підготовці матеріалів для інших засобів масової інформації, організації театрально-концертних, спортивних та інших заходів можуть брати участь спонсори. У таких матеріалах та під час проведення таких заходів не дозволяється робити посилання рекламного характеру щодо властивостей продукції спонсорів.
2. Не можуть виступати спонсорами ті особи, що виробляють чи розповсюджують продукцію, виробництво або розповсюдження якої заборонено на території України.
Стаття 6. Мова реклами
Мова реклами визначається законами України "Про мови в Українській РСР", "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", іншими законодавчими актами України в цій сфері, міжнародними договорами та угодами.
Зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, логотипи можуть наводитись мовою оригіналу.
Розділ II
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ
Стаття 7. Принципи рекламної діяльності
Основними принципами рекламної діяльності є:
законність, точність, достовірність, використання державної та інших мов відповідно до законодавства України, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди.
Стаття 8. Загальні обмеження щодо реклами
1. У рекламі забороняється:
поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;
вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, за родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;
подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;
наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються продукцією, що рекламується;
використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством;
рекламувати продукцію, яка підлягає обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація якої вимагає наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;
вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди останньої;
імітувати (копіювати або наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;
рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі (обсягу) всієї реклами.
(частину першу статті 8 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 24.05.2001 р. N 2438-III)
2. Рекламодавець зобов'язаний на вимогу виробника або розповсюджувача реклами надати документальні підтвердження достовірності інформації, необхідної для виробництва та розповсюдження реклами.
Стаття 9. Ідентифікація реклами
1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
2. Реклама на телебаченні і радіо повинна бути чітко відокремлена від інших програм на її початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів або коментарів ведучих.
3. Інформаційний, авторський або редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу і сприяння реалізації продукції, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє або розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".
Стаття 10. Недобросовісна реклама
1. Недобросовісною рекламою вважається реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам та державі.
Недобросовісна реклама заборонена.
Прийоми та спеціальні ефекти, мета яких - привернути увагу або викликати сміх чи інші позитивні емоції і які при цьому не створюють неправильного розуміння споживачем таких прийомів, не вважаються недобросовісною рекламою.
2. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, у компетенцію яких входять такі повноваження.
Стаття 11. Соціальна рекламна інформація
1. Соціальна рекламна інформація - це інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яка не має комерційного характеру. В такій рекламі не повинні згадуватись конкретна продукція та її виробники.
2. Особи, які здійснюють на безоплатній основі діяльність щодо виробництва і розповсюдження соціальної рекламної інформації, передачі свого майна (в тому числі коштів) іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної рекламної інформації, користуються пільгами, передбаченими законодавством про благодійну діяльність.
3. Розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок державного бюджету, повинні розміщувати соціальну рекламну інформацію державних органів безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу (друкованої площі), відведеного для реклами.
Стаття 12. Реклама на телебаченні і радіо
1. Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків на кожну годину мовлення для телерадіоорганізацій будь-якої форми власності. Ця вимога не поширюється на спеціалізовані рекламні канали мовлення.
2. Забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, офіційних державних заходів і церемоній, виступів Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, народних депутатів України, членів Уряду України.
Тансляції концертно-видовищних і спортивних програм тривалістю більше 45 хвилин можуть бути перервані для реклами лише один раз за повний 45-хвилинний проміжок часу. Не можуть перериватись також кіно- та телефільми. Реклама може бути розміщена перед їх початком або після їх закінчення. Телепередачі тривалістю більше 10 хвилин не можуть суміщатися з рекламною інформацію без погодження з власником авторського права. Забороняється реклама у передачах, розрахованих на дитячу (до 14 років) аудиторію.
3. Ведучі, диктори та інші учасники телерадіопередачі за межами часу, відведеного для реклами, не мають права спеціально демонструвати товари або продукцію чи характеризувати їх споживчі якості як прямо, так і опосередковано (за допомогою одягу, зовнішнього оформлення, зображення тощо).
Телерадіопрацівникам забороняється займатися рекламою під виглядом інформації: вказувати реквізити виробника продукції чи послуг, адресу, контактний телефон, рахунок, комерційні ознаки товару чи послуг.
4. Граничні розміри розцінок за рекламу, що розповсюджується загальнонаціональними та суспільними каналами мовлення, встановлюються відповідно до законодавства України.
5. Реклама продукту телерадіокомпаній як така, що задовольняє потреби громадян, є відкритою інформацією.
Стаття 13. Реклама у друкованих засобах масової інформації
Обсяг реклами, її тематика в друкованих засобах масової інформації визначаються ними самостійно. Друковані засоби, що розповсюджуються за передплатою, зобов'язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання.
Стаття 14. Реклама з використанням телефонного та документального електрозв'язку
1. Забороняється використання безплатних номерів телефонів міліції, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та інших аналогічних служб для реклами.
2. Реклама за допомогою телексного та факсимільного зв'язку за відсутності спеціального запиту одержувача забороняється, крім одноразового розсилання реклами обсягом не більше однієї сторінки на одну адресу в часовому інтервалі з 21 години до 7 години за місцевим часом.
3. Реклама послуги, що надається з використанням місцевого, міжміського або міжнародного телефонного зв'язку, при розповсюдженні її в рекламних засобах має містити точну інформацію про:
платний чи безплатний характер послуги та її вартість;
зміст запропонованої послуги;
вікові та інші обмеження, встановлені чинним законодавством і виробником послуги щодо кола споживачів послуги;
платне використання каналу телефонного зв'язку і вартість однієї хвилини його використання для отримання послуги у відповідному регіоні.
Ця інформація повинна друкуватися шрифтом розміром не менше половини розміру шрифту, яким набрано номер телефону, що використовується для надання рекламної послуги.
Стаття 15. Зовнішня реклама
1. До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд.
2. Порядок розміщення зовнішньої реклами встановлюється відповідними місцевими органами влади в межах їх компетенції (без втручання у форму та зміст реклами). Згода на розміщення зовнішньої реклами на будинках та спорудах також додатково дається їхніми власниками або уповноваженими ними органами (особами).
3. Інформація (вивіска) про особу, розміщена на фасаді, біля входу (в'їзду), або про її продукцію у вітрині споруди, в якій ця особа займає приміщення, не потребує отримання дозволу місцевого органу влади.
4. Зовнішня реклама розміщується:
на окремих спеціальних конструкціях як тимчасових, так і стаціонарних - установках, щитах, екранах тощо;
на опорах вуличного освітлення та над проїжджою частиною вулиць і доріг - з дотриманням вимог техніки безпеки та забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування, а також за умови, що така реклама не повторює (чи імітує) зображення дорожніх і вказівних знаків.
5. Розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон пам'яток історії та культури, об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідними міністерствами (відомствами) або місцевими органами влади.
6. Забороняється розміщувати зовнішню рекламу:
методом фарбування, наклеювання на поверхнях елементів вуличного обладнання, будівель і споруд, якщо інше не передбачено угодою з їх власниками;
на пішохідних доріжках, алеях;
зі знищенням зелених насаджень.
Стаття 16. Внутрішня реклама
1. До внутрішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена всередині будинків, приміщень, споруд тощо.
2. Забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщеннях органів влади, дошкільних закладах освіти, середніх загальноосвітніх школах та спеціальних загальноосвітніх закладах освіти. Ці обмеження не поширюються на соціальну рекламну інформацію.
3. Розміщення реклами у приміщеннях будівель і споруд, що мають історико-культурну цінність, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Стаття 17. Реклама на транспорті
1. Реклама може розміщуватись на транспортних засобах, автомобільних і залізничних шляхах сполучення загального користування (включаючи смугу відведення), у метрополітені лише за угодою з їх власниками та відповідно до вимог безпеки і правил руху.
2. Забороняється розповсюдження реклами через радіотрансляційні або інші звукові мережі сповіщення пасажирів у транспортних засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком соціальної рекламної інформації.
Стаття 18. Реклама в кінотеатрах
Забороняється переривати для реклами демонстрацію художніх і документальних фільмів у кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів.
Стаття 19. Обмеження щодо реклами, розрахованої на неповнолітніх
1. Забороняється реклама:
з використанням зображень неповнолітніх, які споживають або використовують продукцію, призначену безпосередньо для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми;
з інформацією, яка може підірвати авторитет дорослих або дискредитувати довіру неповнолітніх до них;
з вміщенням прямих закликів до дітей придбати продукцію або звернутись до третіх осіб з проханням зробити покупку;
яка використовує легковірність чи брак досвіду у неповнолітніх;
з використанням справжньої або іграшкової зброї.
2. Реклама не повинна містити тверджень або зображень неповнолітніх у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди неповнолітнім або іншим особам, а також інформації, здатної викликати зневажливе ставлення неповнолітніх до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій.
Розділ III
ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 20. Реклама лікарських засобів, виробів медичного призначення, методів профілактики, діагностики і лікування
1. Положення цієї статті не поширюються на рекламу, призначену для медичних установ та лікарів. Порядок реклами лікарських засобів, призначеної для медичних установ та лікарів, визначається Міністерством охорони здоров'я України.
2. Забороняється реклама лікарських засобів, які:
вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря;
містять наркотичні або психотропні речовини.
3. Без дозволу Міністерства охорони здоров'я України реклама не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.
4. Реклама лікарських засобів повинна містити:
повну (в тому числі й міжнародну фармакологічну) назву лікарського засобу та назву виробника;
інформацію щодо використання або застосування лікарського засобу.
5. Забороняється вміщувати в рекламі про лікарські засоби відомості:
які можуть справляти враження, що за умови вживання лікарського засобу медична консультація з фахівцем не є необхідною;
про те, що лікувальний ефект від прийому лікарського засобу є абсолютно гарантованим;
про те, що цей лікарський засіб є продуктом харчування, косметичним або іншим продуктом для вживання.
6. У рекламі косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок забороняється посилання на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо наявність таких властивостей не доведено у встановленому порядку.
7. Реклама лікарських засобів для дітей та неповнолітніх здійснюється з дозволу Міністерства охорони здоров'я України.
8. Забороняється реклама лікувальних сеансів, інших аналогічних заходів з використанням гіпнозу та інших методів психічного або біоенергетичного впливу без дозволу Міністерства охорони здоров'я України.
Стаття 21. Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв
1. Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв:
забороняється на телебаченні і радіо;
забороняється на продукції та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб, яким не виповнилося 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань;
забороняється на перших і останніх сторінках газет, обкладинках журналів та інших періодичних видань;
не повинна включати зображення осіб, популярних серед молоді до 18 років;
забороняється із залученням фотомоделей, яким не виповнилося 25 років;
не повинна містити зображення процесу паління або іншого споживання тютюнових виробів чи алкогольних напоїв;
не може розташовуватися ближче ніж за 200 метрів від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших закладів освіти, в яких навчаються діти віком до 18 років;
не може містити тверджень, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивному, соціальному, сексуальному або інших аспектах, та які створюють враження, що вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління справляють стимулюючий, заспокійливий вплив або можуть сприяти розв'язанню особистих проблем;
не повинна заохочувати до непомірного вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв;
не повинна зображати медичних працівників або людей, які мають вигляд медичних працівників.
2. Реклама тютюнових виробів повинна подавати інформацію про вміст у них шкідливих для здоров'я речовин та їх кількість.
3. Забороняється реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв в об'єктах соціально-культурного призначення, де відбуваються масові видовищні заходи (крім спеціальних виставочно-презентаційних рекламних заходів).
4. Забороняються такі види діяльності з рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв:
будь-яке безкоштовне розповсюдження зразків тютюнових виробів та алкогольних напоїв;
спонсорування заходів, призначених переважно для осіб до 18 років, якщо при цьому використовуються назва або зображення тютюнових виробів чи алкогольних напоїв;
розповсюдження та продаж товарів (футболок, головних уборів, ігор тощо) з використанням назви та товарного знака тютюнових виробів та алкогольних напоїв особам, які не досягли 18-річного віку.
5. В усіх випадках реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв повинна супроводжуватись попередженням про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю, причому цьому попередженню має бути відведено не менше 5 відсотків площі (обсягу) всієї реклами тютюнових виробів у разі використання інших засобів реклами.
6. Рекламодавці зазначеної продукції зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації щодо шкоди тютюнопаління та вживання алкоголю не менше 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження ними в межах України реклами тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
Стаття 22. Реклама зброї
1. Реклама зброї здійснюється тільки в спеціалізованих виданнях, а також безпосередньо у приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують зброю, або на відповідних виставках (заходах).
2. Порядок рекламування бойової зброї, озброєнь і військової техніки, а також зброї, яка відповідно до законодавства України може перебувати у власності осіб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 23. Реклама послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, цінних паперів
1. Реклама послуг, пов'язаних із залученням коштів населення (банківських, страхових тощо), або осіб, які їх здійснюють, та цінних паперів можлива лише за наявності відповідної ліцензії чи іншого дозволу, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити найменування органу, який видав ліцензію (спеціальний дозвіл), та номер чинної ліцензії (дозволу).
Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама логотипу, назви особи (без реклами послуг).
2. У рекламі таких послуг або осіб, які їх здійснюють, цінних паперів забороняється повідомляти про розміри очікуваних дивідендів, а також іншу інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року.
Стаття 24. Реклама щодо інших видів підприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу
Реклама щодо інших видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства України потребують спеціального дозволу, повинна містити посилання на номер чинної ліцензії і найменування органу, що її видав.
Стаття 25. Реклама про зниження цін на продукцію (розпродаж)
Реклама про зниження цін на продукцію (розпродаж) повинна містити відомості про місце, дату початку та закінчення розпродажу, а також процентне співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.

Розділ IV
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своєї компетенції:
Міністерство України у справах преси та інформації - щодо друкованих засобів масової інформації;
Державний комітет України у справах захисту прав споживачів - щодо рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів від порушень законодавства про рекламу;
Антимонопольний комітет України - відповідно до антимонопольного законодавства;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.
2. На вимогу державних органів виконавчої влади (їх територіальних органів), на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення повноважень, передбачених цим Законом.
3. Для координації діяльності в галузі реклами Кабінет Міністрів України створює міжвідомчу раду, до складу якої можуть входити також представники всеукраїнських об'єднань громадян у галузі реклами.
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
1. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть особи, винні в:
розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;
розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством;
порушенні порядку виготовлення та розповсюдження реклами;
недотриманні вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами.
2. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів і учасників рекламного процесу державні органи, визначені в статті 26 цього Закону, можуть забороняти рекламу, що порушує вимоги законодавства про рекламу, та вимагати її публічного спростування.
3. Рішення про порушення законодавства про рекламу надсилається рекламодавцеві, виробнику або розповсюджувачеві реклами і є обов'язковим для виконання.
4. Державний комітет у справах захисту прав споживачів та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням державних органів і громадських організацій або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, мають право накладати штрафи на суб'єктів підприємницької діяльності:
за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами;
за розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;
за порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;
за недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами.
Стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу здійснюється в судовому порядку.
(абзац шостий частини 4 статті 27 із змінами, внесеними
згідно ізЗаконом України від 18.11.97 р. N 642/97-ВР)
5. Частина п'ята статті 27 втратила чинність.
(згідно із Законом України
від 30.06.1999 р. N 783-XIV)
6. Державний комітет України у справах захисту прав споживачів може вимагати від рекламодавця публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу, та звертатися з позовом до суду, в тому числі від невизначеного кола споживачів, з приводу протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
При поданні позовів до суду Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його територіальні органи звільняються від сплати державного мита.
7. Працівники Державного комітету України у справах захисту прав споживачів (його територіальних органів) з метою виконання функцій щодо контролю за дотриманням законодавства України про рекламу мають право безперешкодного доступу до всіх необхідних документів та інших матеріалів рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами.
Допуск в організації, діяльність яких пов'язана з використанням відомостей, що становлять державну таємницю, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.
8. Антимонопольний комітет України накладає стягнення за порушення антимонопольного законодавства в галузі реклами.
9. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду у встановленому порядку.
(частина дев'ята статті 27 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)
10. Положення цієї статті не обмежують прав осіб, яким було завдано шкоди недобросовісною рекламою, на відшкодування цієї шкоди відповідно до законодавства України.
Стаття 28. Публічне спростування недобросовісної реклами
1. Публічне спростування недобросовісної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду.
2. Публічне спростування недобросовісної реклами здійснюється за рахунок винної особи.
3. Публічне спростування недобросовісної реклами здійснюється через той же рекламний засіб з використанням того ж простору, часу, місця і в тому ж порядку, в якому здійснювалась реклама.
Стаття 29. Права об'єднань громадян у галузі реклами
Об'єднання громадян у галузі реклами мають право:
здійснювати незалежну експертизу реклами щодо її відповідності вимогам законодавства України про рекламу та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами;
подавати до органів прокуратури матеріали і звертатися до органів виконавчої влади з питань порушення законодавства про рекламу;
звертатися у встановленому порядку з позовом до суду в інтересах рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у випадку порушення їх прав, передбачених законодавством України про рекламу.
(абзац четвертий статті 29 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Президент України
Л. КУЧМА
м. Київ
3 липня 1996 року
N 270/96-ВР

ПОРЯДОК
визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальних громад м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва

1. Плата за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальних громад м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - плата), складаються з базових тарифів (таблиці 1, 2) та коригуючих коефіцієнтів (таблиці 3, 4), на які послідовно перемножується базовий тариф.
2. Плата не враховує податок на додану вартість та податок на рекламу, які мають бути обчислені додатково відповідно до законодавства, та вартість послуг робочого органу.
Таблиця 1
Базові тарифи
N п/п Вид ОЗР Одиниця виміру Плата за місяць у грн.
1. Щит, що стоїть окремо за 1 кв. м площі поверхні 20
2. Щит на фасаді будинку за 1 кв. м площі поверхні 50
3. Щит на тимчасовій споруді, паркані, на території будмайданчика за 1 кв. м площі поверхні 15
4. Лайтпостер, що стоїть окремо за 1 кв. м площі поверхні 20
5. Лайтпостер, що є складовою частиною павільйону очікування громадського транспорту, кіоску за 1 кв. м площі поверхні 10
6. Графічна (лазерна) проекційна установка за одиницю 2500
7. Телевізійний екран за 1 кв. м площі поверхні 50
8. Тимчасова виносна спеціальна конструкція з площею поверхні за одиницю
- до 1 кв. м 10
- від 1 кв. м до 3 кв. м 20
- 3 кв. м і більше 80
9. Банер, панно за 1 кв. м площі поверхні
- на фасаді будинку 20
- на захисній будівельній сітці до 100 кв. м 10
- кожний наступний кв. м на захисній будівельній сітці понад 100 кв. м 5
10. Конструкції на даху будинку (будівлі), споруди за 1 кв. м площі поверхні 100
11. Кронштейн за 1 кв. м площі поверхні
- на стіні будівлі 70
- на стовпі, опорі освітлення 60
- на кіоску 30
12. Конструкції на естакаді, мості, шляхопроводі за 1 кв. м площі поверхні 80
13. Конструкції у підземному переході, тунелі за 1 кв. м площі поверхні 60
14. Тумба, об'ємно-просторова конструкція, що стоять окремо за 1 кв. м площі поверхні 20
15. Рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді за 1 кв. м рекламної площі 40
16. Електронне табло, "рядок, що біжить", світлова газета, які розташовані на фасаді за 1 кв. м площі поверхні 50
17. Пневмостенд, повітряна куля, які використовуються як рекламоносії, з площею поверхні: за одиницю
- до 20 кв. м 300
- до 30 кв. м 400
- понад 30 кв. м 600
18. Торговельний павільйон, кіоск, які використовуються як рекламоносії, з площею поверхні: за одиницю
- до 50 кв. м 100
- понад 50 кв. м 200
19. Телефонна кабіна, урна, лава, інші елементи зовнішнього благоустрою, які використовуються як рекламоносії за одиницю 5
20. Прапор, парасоля, намет, які використовуються як рекламоносії, з площею поверхні: за одиницю
- до 5 кв. м 10
- понад 5 кв. м 20
21. Художньо-просторова композиція (зелені насадження, фітокомпозиції тощо), які використовуються як рекламоносії за 1 кв. м площі поверхні 20



Таблиця 2
Базові тарифи
N п/п Вид ОЗР Одиниця виміру Плата за добу у грн.
1. Рекламна конструкція, яка переміщається фізичною особою за одиницю 5
2. Аудіорекламна акція з використанням міського середовища за одиницю
- без переміщення по місту 10
- з переміщенням по місту 15
3. Рекламна акція з демонстрацією зразків продукції за одиницю
- без переміщення по місту 20
- з переміщенням по місту 30

Таблиця 3
Коефіцієнти диференціації базового тарифу у залежності від зони розташування ОЗР
Зона Коефіцієнт Перелік вулиць, проспектів, площ, бульварів тощо
I 2 Європейська площа, площа Льва Толстого, Софійська площа, Михайлівська площа, Бессарабська площа, майдан Незалежності, вул. Хрещатик, вул. Червоноармійська (від Бессарабської площі до площі Льва Толстого), вул. Інститутська (до вул. Банкової), вул. Б. Хмельницького (від вул. Хрещатик до вул. Володимирської), вул. Михайлівська, вул. Софійська, вул. Грінченка, вул. Костьольна, вул. Мала Житомирська, пров. Т. Шевченка
II 1,75 Львівська площа, площа Перемоги, площа Лесі Українки, площа І. Франка, Контрактова площа, площа Слави, бульв. Т. Шевченка, Андріївський узвіз, вул. Грушевського, вул. Городецького, вул. Льва Толстого (до вул. Саксаганського), вул. Липська, вул. Тарасівська, вул. Червоноармійська (від площі Льва Толстого), вул. Інститутська (від вул. Банкової), вул. Басейна, вул. Б. Хмельницького (від вул. Володимирської), вул. Прорізна, вул. Велика Житомирська, вул. Шота Руставелі, вул. Шовковична, вул. Лютеранська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська, вул. Дарвіна, вул. Заньковецької, Крутий узвіз, вул. Круглоуніверситетська, вул. Рогнідинська, вул. Десятинна, вул. Трьохсвятительська, вул. Лисенка, вул. Малопідвальна, Музейний пров., Новий проїзд, вул. Ірининська
III 1,5 усі мости, Арсенальна площа, Вокзальна площа, площа біля Південного вокзалу, площа Героїв Великої Вітчизняної війни, Поштова площа, Спортивна площа, просп. Перемоги (до ст. м. "Шулявка"), бульв. Лесі Українки, бульв. Дружби народів, вул. Еспланадна, вул. Володимирська, Володимирський узвіз, Володимирський проїзд, вул. Комінтерну, вул. Артема, вул. Сагайдачного, вул. Івана Франка, вул. Шота Руставелі, вул. Пирогова, вул. Леонтовича, вул. Ярославів Вал, вул. Саксаганського, вул. Комінтерну, вул. М. Коцюбинського, вул. Кутузова, вул. Рейтарська, вул. Суворова, вул. Московська, вул. Тургенєвська, вул. О. Гончара, вул. Чапаєва, вул. Цитадельна, вул. Старовокзальна, вул. Горького (до вул. Жилянської)
IV 1,25 площа Космонавтів, Ленінградська площа, Солом'янська площа, Тульська площа, Севастопольська площа, Московська площа, Либідська площа, Харківська площа, площа Петра Кривоноса, просп. Перемоги (від ст. м. "Шулявка" до ст. м. "Нивки"), Повітрофлотський просп. (до Севастопольської площі), вул. Верхній Вал, вул. Нижній Вал, вул. Воровського, вул. Горького (від вул. Жилянської), вул. Дмитрівська, вул. Мельникова, вул. Мечникова, вул. Набережно-Хрещатицька, вул. Предславинська, вул. Січневого повстання, вул. Тельмана, вул. Чорновола, вул. Щорса, Дніпровський узвіз, Кловський узвіз, Набережне шосе, Паркова дорога, Петрівська алея, пров. Щорса
V 1 інші площі, вулиці, проспекти, бульвари тощо
(*** вулично-шляхова мережа)
____________
*** Передбачені в цій таблиці коефіцієнти застосовуються відносно до місць розташування ОЗР, які перебувають на території зазначеної вулиці, умовна межа якої проходить в 10 м за лінією забудови.
Таблиця 4
Інші коригуючі коефіцієнти
N Зміст коригуючих обставин Коефіцієнт
1. Розміщення неосвітлених засобів зовнішньої реклами (застосовується тільки до позицій 1 - 5, 10 - 15 табл. 1) 2
2. Використання у рекламі іноземного логотипу або торгової марки, під якою здійснюється реалізація тютюнових або алкогольних виробів 1,5
3. Використання у рекламі іноземної мови 5,0
4. Реклама тютюнових виробів 1,5
5. Реклама алкогольних напоїв 2,0
6. Реклама еротичних закладів, еротичних програм та ігорних закладів 3,0
7. Реклама продукції та послуг підприємств м. Києва (за винятком підприємств харчової та переробної промисловості) 0,7
8. Реклама підприємств харчової та переробної промисловості м. Києва 0,5
9. Соціальна рекламна інформація, розміщена на замовлення Київської міськдержадміністрації у межах 10 % рекламної площі, на яку отримав дозвіл відповідний розповсюджувач зовнішньої реклами 0,0
10. Інша соціальна реклама 0,45
11. Незаповнена рекламоносієм спеціальна конструкція 1,25
4. Розповсюджувач зовнішньої реклами не звільняється від плати за право тимчасового використання місць для розташування об'єктів зовнішньої реклами при відсутності ОЗР.
У цьому випадку розмір плати визначається відповідно до п. 1 цього Порядку із застосуванням коефіцієнту 0,25 - за резервування місця під розміщення ОЗР.
5. У випадку розміщення рекламоносіїв складної конфігурації розрахунок сплачуваної площі здійснюється у межах описаного прямокутника (зовнішні габарити).
При підрахунку площі рекламоносія плата за неповний квадратний метр береться як за повний.

Керівник апарату
Б. Стичинський

ПОРЯДОК
розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві

1. Загальні положення
1.1. Порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві (далі - Порядок) регулює правові відносини між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та фізичними і юридичними особами, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, що виникають у процесі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території м. Києва, та визначає порядок надання дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
1.2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується у будь-якій формі і у будь-який спосіб з метою прямого, або опосередкованого одержання прибутку;
зовнішня реклама - будь-яка реклама, що розміщується на тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях: установках, щитах, екранах тощо, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд; елементах вуличного обладнання та будівлях, опорах вуличного освітлення та зупинок транспорту загального користування; рекламні акції з використанням зовнішнього міського середовища;
рекламоносії - будь-які матеріальні носії інформації, які містять візуальне зображення реклами, зокрема друкована продукція, аплікації, мальовані, світлові, електронні зображення тощо, в тому числі з аудіотрансляцією;
спеціальні рекламні конструкції - конструкції, що використовуються для розміщення рекламоносіїв, та які розташовуються на будинках (дахах, фасадах, стінах, балконах тощо), інших будівлях та спорудах (підземних переходах, парканах, мостах, шляхопроводах, опорах вуличного освітлення тощо), на території зеленої зони, на асфальті, ґрунті або у повітрі: світлові та несвітлові, тимчасові та стаціонарні, наземні та неназемні, плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі, художньо-просторові композиції (зелені насадження, фітокомпозиції, льодові композиції) тощо;
об'єкт зовнішньої реклами (далі - ОЗР) - рекламоносій та (або) спеціальна рекламна конструкція для його розміщення; рекламні акції з використанням зовнішнього міського середовища;
місце розташування об'єкта зовнішньої реклами - певна площа поверхні будинку (будівлі), споруди, елементів вуличного обладнання, або відведеної території (зелена зона, асфальт, ґрунт), у тому числі в межах червоних ліній міських вулиць і доріг, у смугах відводу автомобільних і залізничних доріг, що перебувають у державній, комунальній, колективній або приватній власності та надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особами, зазначеними у пункті 5 статті 48 Закону України "Про власність") (далі - власники);
розповсюджувач зовнішньої реклами - особа, яка здійснює розміщення зовнішньої реклами;
Міжвідомча рада з питань ведення рекламної діяльності у м. Києві (далі - Міжвідомча рада) - дорадчий орган, що створюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та координує діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами;
робочий орган - госпрозрахункова організація "Київреклама", що підпорядкована Головному управлінню контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, яка уповноважена виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього цим Порядком та Положенням про цю організацію функції (оформлення, реєстрація та видача дозволів на розміщення ОЗР, паспортів на інформаційні вивіски, укладення договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового використання місць для розташування ОЗР тощо);
дозвіл на розміщення об'єкта зовнішньої реклами (далі - дозвіл) - реєстраційний документ встановленої форми, що оформлюється і видається робочим органом на підставі відповідного рішення Київської міської державної адміністрації, підписується начальником Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, визначає право розповсюджувача зовнішньої реклами на розміщення ОЗР на певний термін і у певному місці та містить відомості про розповсюджувача зовнішньої реклами, технічні характеристики ОЗР, місце розташування ОЗР з прив'язкою до генерального плану місцевості, фотографічний знімок місця до і після розташування ОЗР, узгоджувальну частину та інші необхідні відомості;
архітектурно-планувальне завдання на розташування спеціальної конструкції (далі - АПЗ) - це комплекс містобудівних і архітектурних вимог та особливих умов проектування спеціальної конструкції, архітектурно-рекламного, архітектурно-інформаційного та художнього оформлення містобудівних вузлів (частин вулиць, міських площ, окремих будинків та їх фасадів);
інформаційне повідомлення - офіційне повідомлення від розповсюджувача зовнішньої реклами, що містить візуальне зображення реклами, або письмовий опис рекламного сюжету, у випадку проведення рекламної акції;
інформаційна вивіска - інформація (вивіска) про особу на фасаді біля входу (в'їзду) або про її продукцію у вітрині споруди, де ця особа займає приміщення. При цьому під вивіскою розуміється елемент оформлення фасаду, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи, включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг.
До інформації про особу належить також розміщена на спеціальних табличках інформація про роботу підприємства, у тому числі час роботи, повне юридичне найменування підприємства, а також профіль діяльності, якщо це не випливає з назви (далі - інформаційна табличка).
1.3. Терміни, що не визначені в цьому Порядку, вживаються у значенні, визначеному законодавством України.
1.4. Дія цього Порядку поширюється на всю територію міста Києва, включаючи розташування ОЗР на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних спорудах метрополітену, на об'єктах залізничних вокзалів, аеропорту, автовокзалів, річкових вокзалів, на спорудах спеціального призначення), просто неба, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, будівлях та інших об'єктах (місцях розташування ОЗР) незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
Порядок є обов'язковим для виконання усіма учасниками рекламної діяльності - фізичними та юридичними особами, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
1.5. Дія цього Порядку не поширюється на правовідносини, пов'язані з інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і громадських організацій та/або призначена для їх підтримки.
Розміщення такої інформації здійснюється на окремих конструкціях (стендах, дошках оголошень тощо) тільки на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
2. Порядок надання дозволів
2.1. Для одержання дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами подає до робочого органу заявку за встановленою Кабінетом Міністрів України формою, до якої додаються:
2.1.1. два примірника, відповідним чином заповненого та погодженого дозволу;
2.1.2. фотографічний знімок або комп'ютерний макет фрагменту місцевості, де планується розташувати ОЗР;
2.1.3. кольоровий ескіз з конструктивним рішенням;
2.1.4. топогеодезичний знімок місцевості М 1:500 (який виконано організацією, що має відповідну ліцензію) з прив'язкою місця розташування наземної конструкції та позначенням виду робіт;
2.1.5. копія свідоцтва про державну реєстрацію розповсюджувача зовнішньої реклами як суб'єкта підприємницької діяльності в Україні, вірність якої засвідчено нотаріально. Для юридичних осіб - нерезидентів подається документ, що засвідчує їх реєстрацію у країні місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Зазначені копія свідоцтва і документ подаються одноразово.
Перелік документів, наведений у цьому пункті, є вичерпним.
2.2. Дозвіл погоджується з:
2.2.1. власником місця, де планується розташувати ОЗР, та у разі його вимоги - з іншими особами (організаціями);
2.2.2. Державтоінспекцією згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року за N 341, якщо ОЗР планується розмістити в межах червоних ліній міських вулиць і доріг. Дозвіл погоджується уповноваженою особою Державтоінспекції протягом п'яти робочих днів з дати звернення розповсюджувача зовнішньої реклами на топогеодезичному знімку місцевості М 1:500 з прив'язкою місця розташування наземної конструкції (при необхідності додатково додається ситуаційна схема М 1:2000).
2.2.3. з відповідним органом у випадках, передбачених у пункті 5 статті 15 Закону України "Про рекламу". Зазначений орган погоджує дозвіл протягом п'яти робочих днів з дати звернення розповсюджувача зовнішньої реклами.
2.2.4. Головним управлінням з питань внутрішньої політики в частині відповідності мовного режиму рекламної інформації вимогам Закону України "Про мови в Україні".
(розділ 2 доповнено підпунктом 2.2.4 згідно з
розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 21.02.2003 р. N 256)
2.3. У разі відмови у погодженні дозволу особи, що перелічені у пункті 2.2 цього Порядку, надсилають розповсюджувачу зовнішньої реклами мотивоване повідомлення, за підписом уповноваженої особи відповідного органу.
Відмова може бути оскаржена розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідно до законодавства.
2.4. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 2.1 цього Порядку, заявка реєструється робочим органом у журналі реєстрації заявок та дозволів на розміщення зовнішньої реклами, який ведеться в електронному вигляді за встановленою Кабінетом Міністрів України формою.
Під час подання заявки представник робочого органу у присутності заявника перевіряє комплектність документів та додержання вимог до їх оформлення і видає заявнику довідку з описом прийнятих документів за встановленою Кабінетом Міністрів України формою.
2.5. З моменту реєстрації заявки за заявником встановлюється пріоритет на відповідне місце розташування ОЗР до прийняття відповідного рішення з цього питання.
2.6. Робочий орган протягом не більш п'ятнадцяти робочих днів з дати реєстрації заявки розглядає заявку та додані до неї матеріали, готує і подає керівнику виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) пропозиції з проектом відповідного рішення.
2.7. Якщо для розташування складної спеціальної рекламної конструкції необхідно виконати АПЗ та розробити проектно-технічну документацію, робочий орган організує видачу розповсюджувачу зовнішньої реклами АПЗ.
Відповідно до вимог АПЗ розповсюджувач реклами повинен забезпечити розробку проектно-технічної документації, яка визначає основні її характеристики та взаємозв'язок з прилеглою територією, містить розрахунки на надійність та стійкість навантаженням (вітровим, сніговим тощо).
Для розміщення дахових установок додатково до загальної процедури визначення можливості розміщення, слід виконувати технічне обстеження конструкцій даху, а при необхідності - несучих конструкцій будинку, з висновками експертів щодо можливості розміщення цієї установки.
У вищенаведених випадках, керівником робочого органу може бути продовжено термін розгляду заявки на час, необхідний для подання відповідної документації. При цьому в останній графі журналу робиться відповідний запис, а заявникові надсилається повідомлення про продовження терміну розгляду заявки.
Розповсюджувач зовнішньої реклами має право вільно вибирати проектантів, підрядників на проведення експертиз, виготовлення та монтаж спеціальної рекламної конструкції (з урахуванням необхідності наявності у проектантів та підрядників відповідних ліцензій, якщо це передбачено законодавством).
2.8. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів розглядає пропозиції робочого органу, приймає протокольне рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні, яке підписується керівником цього органу.
2.9. У разі прийняття рішення про надання дозволу, робочим органом оформлюється два примірника дозволу, який протягом трьох робочих днів підписується начальником Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, скріплюється печаткою цього управління та реєструється у журналі реєстрації, зазначеному у п. 2.4 цього Порядку.
Перший примірник дозволу видається заявникові після одержання від нього документа, що підтверджує оплату ним передбачених в цьому Порядку платежів, а другий - залишається у робочому органі для обліку та контролю.
2.10. Термін дії дозволу визначається на підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) з урахуванням терміну, зазначеного у заявці, відповідно до законодавства.
2.11. Зареєстрований та виданий відповідно до п. 2.9 цього Порядку дозвіл визначає право розповсюджувача зовнішньої реклами на розміщення ОЗР.
Підставою для проведення робіт, пов'язаних з розриттям ґрунту (земляних робіт) при встановленні наземних спеціальних рекламних конструкцій, або встановленням ОЗР на фасаді чи даху будинку (будівлі) чи споруди, є ордер Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, який видається цим управлінням відповідно до його компетенції на підставі зареєстрованого та виданого дозволу.
2.12. Після проведення робіт, пов'язаних із встановленням спеціальної рекламної конструкції, розповсюджувач зовнішньої реклами у п'ятиденний термін подає до робочого органу фотографічний знімок місця, де розташовано ОЗР, про що робочий орган робить відмітку в обох примірниках дозволу із скріпленням її підписом уповноваженої посадової особи і печаткою робочого органу.
2.13. Для забезпечення виконання вимог законодавства розповсюджувачі зовнішньої реклами не пізніше ніж за три робочих дні до фактичного розміщення рекламних сюжетів надають робочому органу інформаційні повідомлення (у 4-х примірниках).
2.14. У наданні дозволу розповсюджувачу зовнішньої реклами може бути відмовлено лише у разі:
2.14.1. встановлення на заявлене місце розташування ОЗР пріоритету або видачі зареєстрованого дозволу іншому розповсюджувачу зовнішньої реклами;
2.14.2. виявлення невідповідності розташування ОЗР на заявленому місці, встановленому цим Порядком, або створення перешкод вільному огляду реклами на раніше розташованих ОЗР;
2.14.3. наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з передбачених в цьому Порядку платежів (розділ 6 цього Порядку).
2.15. У разі відмови у наданні дозволу, розповсюджувачу зовнішньої реклами надсилається мотивоване повідомлення за підписом начальника або уповноваженого ним заступника начальника Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва з посиланням на конкретні підстави, зазначені у пункті 2.14 цього Порядку.
Відмова у наданні дозволу може бути оскаржена розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідно до законодавства.
2.16. Якщо протягом терміну дії дозволу виникла потреба у зміні технологічної або конструктивної схеми спеціальної рекламної конструкції, розповсюджувач зовнішньої реклами звертається до робочого органу з письмовою заявою про внесення відповідних змін до дозволу. При цьому, він подає до робочого органу технічну характеристику змін, фотографічний знімок, ескіз з конструктивним рішенням та примірник зареєстрованого дозволу, виданого згідно з цим Порядком, для внесення відповідних змін.
Робочий орган протягом не більше як п'ятнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви розглядає її і вносить до дозволу відповідні зміни (зміни вносяться за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами, відповідно до затверджених розмірів оплати послуг робочого органу) та подає документи до виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) для прийняття відповідного рішення у встановленому порядку.
Заявнику може бути відмовлено у зміні технологічної або конструктивної схеми спеціальної рекламної конструкції на одній із підстав, викладених у пункті 2.14 цього Порядку.
2.17. У разі передачі права власності на спеціальну рекламну конструкцію іншій особі, остання повинна звернутися до робочого органу з заявою про переоформлення дозволу та додати до заяви:
- документ, що підтверджує перехід до неї права власності на спеціальну конструкцію у встановленому порядку;
- примірник зареєстрованого дозволу, виданого попередньому власнику згідно з цим Порядком, для внесення відповідних змін;
- документ, передбачений у пп. 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку;
- письмове погодження власника місця розташування ОЗР цій особі.
Робочий орган протягом не більше п'ятнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви здійснює переоформлення дозволу.
2.18. Проведення рекламних акцій (виставок, шоу тощо, що мають рекламний характер) розглядається як реклама і потребує одержання дозволу, який обов'язково має бути погоджено з Головним управлінням з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації та з Головним управлінням МВС України у м. Києві, а у разі необхідності - також з іншими організаціями з метою забезпечення дотримання вимог законодавства.
3. Вимоги до розміщення об'єктів зовнішньої реклами та інформаційних вивісок
3.1. ОЗР повинні розміщуватись з дотриманням законів України "Про рекламу", "Про мови", "Про дорожній рух", постанов Кабінету Міністрів України від 23.09.98 N 1511 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", від 30.03.94 N 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", Державних будівельних норм і стандартів та інших нормативних актів України, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київської міської державної адміністрації, а також цього Порядку.
3.2. ОЗР та інформаційні вивіски не повинні створювати перешкод для експлуатації та ремонту будівель і споруд, на яких вони розташовуються, а також не перекривати існуючих проходів і переходів.
Розташування їх на фасадах та на дахах будинків та споруд має здійснюватись із дотриманням структурної побудови, стилістичної єдності фасадів, без пошкодження елементів архітектури.
3.3. Забороняється розміщення ОЗР:
3.3.1. на конструкціях дорожніх знаків і світлофорів, деревах;
3.3.2. на відстані менше 5 метрів від проїзної частини та менше 2 метрів від тротуару, а конструкції типу "лайтбокс" - менше 1,5 метра від проїзної частини за погодженням з Державтоінспекцією; крім випадків розміщення в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорож, на вулицях, де існуючі будинки, споруди та огорожі розміщені на відстані менше ніж 5 м від проїзної частини;
3.3.3. на тротуарах, ширина яких не перевищує передбачену нормами ДБН 360-92 для вулиць відповідної категорії;
3.3.4. на аварійно небезпечних ділянках доріг на відстані не менш як 200 метрів в обидва боки від межі цієї ділянки (місця);
3.3.5. на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 м в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку, крім випадків розміщення рекламних конструкцій, що є частинами зупинкових павільйонів (комплексів);
3.3.6. біля фасадів культових будівель, безпосередньо біля пам'ятників, фонтанів, оглядових та панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків та декоративного благоустрою території;
3.3.7. на пішохідних доріжках, алеях;
3.3.8. ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;
3.3.9. методом фарбування, наклеювання на поверхнях елементів вуличного обладнання, будівель і споруд, якщо інше не передбачено угодою з їх власниками;
3.3.10. в інших випадках відповідно до законодавства.
3.4. Забороняється розміщення ОЗР без погодження із відповідними організаціями:
3.4.1. в межах охоронних зон пам'яток архітектури, історії та культури, об'єктів природно-заповідного фонду;
3.4.2. в охоронних зонах інженерних комунікацій (мереж);
3.4.3. на вулицях, проспектах тощо, віднесених до режимних трас міста (без погодження із Управлінням державної охорони);
3.4.4. у разі підключення їх до існуючих мереж електричного живлення.
3.4.5. в інших випадках відповідно до законодавства.
3.5. Підключення ОЗР до інженерних мереж повинно здійснюватися відповідно до законодавства з дотриманням умов і правил технічної експлуатації відповідних мереж.
3.6. ОЗР повинні маркуватися із зазначенням на каркасі або окремій табличці спеціальної конструкції (а у випадках відсутності спеціальної конструкції - на поверхні рекламоносія) найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, телефонів, номера дозволу та терміну його дії.
3.7. Якщо розміщення інформаційної вивіски на будівлі (споруді) не передбачено проектною документацією цієї будівлі (споруди), погодженою та затвердженою у встановленому порядку, то її розміщення здійснюється на підставі паспорта інформаційної вивіски, який погоджується з Головним управлінням містобудування та архітектури, реєструється та видається робочим органом.
3.8. Інформаційна табличка розміщується поруч із входом у підприємство, або на дверях, або на склі вітрини. Площа інформаційної таблички повинна бути не більше 1 кв. м.
Інформаційні таблички та інформація у вітрині, якщо не містить торгових марок, назв, товарних знаків і знаків обслуговування інших підприємств, не потребують реєстрації та оформлення будь-якої дозвільної документації (дозволу та паспорта).
3.9. Знаки для товарів та послуг, у тому числі ті, об'єктами яких є логотипи (словесні позначення), на які видано свідоцтва України на знаки для товарів та послуг, а також ті, що охороняються на території України, згідно з її міжнародними договорами, можуть наводитися в рекламі як мовою оригіналу, так і державною мовою.
3.10. Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв не може розташовуватися ближче ніж за 200 метрів від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших закладів освіти, у яких навчаються діти віком до 18 років відповідно до статті 21 Закону України "Про рекламу".
3.11. Світлове оформлення ОЗР не повинно осліплювати та освічувати вікна житлових будинків.
3.12. Наземні спеціальні рекламні конструкції, розташовані збоку дороги, повинні мати прозору конструкцію висотою не менше 1,5 м від поверхні землі, розміщуватися паралельно руху автотранспорту або під кутом не більше 45° до осі проїзної частини дороги.
3.13. Розміщення наземних конструкцій не повинно створювати перешкод вільному огляду реклами на раніше встановлених конструкціях, сприйняттю технічних засобів організації дорожнього руху.
3.14. Матеріали, які використовуються при виготовленні усіх типів спеціальних конструкцій та рекламоносіїв повинні відповідати сучасним вимогам якості та дизайну.
3.15. Наземні спеціальні конструкції, як правило, мають бути виконані у двосторонньому варіанті. Фундаменти таких конструкцій повинні бути на одному рівні з поверхнею землі (дорожнього покриття).
Допускається виконання фундаменту у вигляді декоративної споруди: квітника або лавок тощо, відповідно до дозволу.
3.16. Ступінь відповідності несучих елементів спеціальних конструкцій встановлюється за ДСом 27751-88.
3.17. Спеціальні конструкції слід розраховувати на навантаження і вплив та їх комбінації у відповідності з вимогами БНіП 2.01.07-85.
3.18. При визначенні вітрового навантаження на дахові та наземні спеціальні конструкції (згідно з п. 6.3 БНіП 2.01.07-85) слід враховувати для місцевості типу В можливі зміни вітрового тиску по висоті та значення аеродинамічного коефіцієнта.
3.19. Вибір формату наземних спеціальних конструкцій та порядок опрацювання їх прив'язки до місцевості має здійснюватись відповідно до рекламно-інформаційного зонування м. Києва, яке було розроблено Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування та Головним управлінням містобудування та архітектури (додаток до цього Порядку).
3.20. Вузли кріплення спеціальних конструкцій до існуючих будинків (будівель) та споруд повинні забезпечувати надійне кріплення та бути захищені від несанкціонованого доступу до них.
3.21. Розповсюджувач зовнішньої реклами або власник інформаційної вивіски:
3.21.1 виконує роботи з розташування ОЗР чи інформаційної вивіски без пошкодження архітектурних деталей, конструктивних елементів будинків (будівель) та споруд, підземних та наземних комунікацій, елементів благоустрою та без порушення фітодизайну прилеглої ділянки;
3.21.2 забезпечує відповідність спеціальної конструкції (інформаційної вивіски) проекту (дозволу, паспорту), державним стандартам, нормам і правилам конструктивної міцності, електротехнічної та експлуатаційної безпеки;
3.21.3 відповідає за безпеку при проведенні робіт з монтажу та демонтажу спеціальної конструкції (інформаційної вивіски), експлуатацію і утримання її у належному санітарно-технічному стані (у разі його відсутності - власник місця розташування (балансоутримувач));
3.21.4 зобов'язаний до виконання робіт з розташування ОЗР або інформаційної вивіски укласти угоду з власником місця розташування або балансоутримувачем, в якій повинно бути передбачено сплату відновлюючої вартості за знесені зелені насадження, включаючи газони, та відшкодування витрат, пов'язаних з відновленням благоустрою (завіз чорнозему, посів трави, відновлення тротуарного покриття, демонтаж фундаментів після знесення щитів тощо), фасадів та дахів після демонтажу ОЗР або інформаційної вивіски.
4. Визначення площі місця розташування об'єкту зовнішньої реклами
4.1. Площа місця на території зеленої зони, на асфальті, ґрунті, дахах будинків (будівель) та споруд, на якому розташовується ОЗР, визначається як сума площі її горизонтальної проекції на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра по периметру горизонтальної проекції цього ОЗР.
4.2. Для неназемних та недахових ОЗР площа місця їх розташування дорівнює площі вертикальної проекції цього ОЗР спеціальної конструкції на уявну паралельну йому площину.
4.3. Під час проведення рекламних акцій (виставок, шоу тощо) просто неба для визначення площі місця береться загальна площа території, яка надається організаторам таких акцій.
5. Порядок надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць для розташування ОЗР
5.1. Місця розташування ОЗР надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами на підставі договорів на право тимчасового користування місцями для розташування ОЗР, які укладаються між власниками цих місць та розповсюджувачами зовнішньої реклами.
5.2. Договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальних громад м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність), укладаються між уповноваженим на це робочим органом та розповсюджувачами зовнішньої реклами за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування ОЗР.
5.3. У разі непогодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) місць розташування ОЗР (у тому числі у випадках відсутності таких) договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності, можуть бути укладені робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
5.4. Робочий орган може укладати з розповсюджувачами зовнішньої реклами договори на право тимчасового користування також місцями (для розташування ОЗР), які не перебувають у комунальній власності, за умови погодження узгоджувальної частини дозволу власниками цих місць розташування ОЗР та за умови уповноваження ними робочого органу укладати зазначені договори.
6. Плата за послуги робочого органу та інші платежі в галузі зовнішньої реклами
6.1. В галузі зовнішньої реклами здійснюються такі види платежів:
6.1.1. плата за послуги робочого органу;
6.1.2. плата за право тимчасового використання місць для розташування об'єктів зовнішньої реклами, що знаходяться у комунальній власності;
6.1.3. податок з реклами.
6.2. Робочий орган може надавати такі платні послуги:
6.2.1. прив'язка місця розташування наземної спеціальної конструкції на топогеодезичних матеріалах знімання місцевості (М 1:500, М 1:2000);
6.2.2. надання розповсюджувачам зовнішньої реклами інформації про місця для розташування ОЗР, в тому числі які перебувають у комунальній власності та/або знаходяться у межах охоронних пам'яток історії та культури, об'єктів природно-заповідного фонду, з урахуванням стану існуючого будівельного фонду;
6.2.3. погодження дозволу згідно з п. 2.2 цього Порядку;
6.2.4. надання вихідних даних (АПЗ) на проектування та розробку проектної документації для розташування складних спеціальних конструкцій;
6.2.5. послуги, що пов'язані із внесенням змін у дозвіл у випадках, передбачених у пунктах 2.16, 2.17 цього Порядку;
6.2.6. інші відповідно до цього Порядку.
6.3. Перелік платних послуг робочого органу, які визначені у пункті 6.2 цього Порядку, розмір плати за ці послуги та порядок використання одержаних від цього коштів затверджується у встановленому порядку.
6.4. Перелічені у п. 6.2 цього Порядку послуги розповсюджувач зовнішньої реклами може за власним бажанням одержати і в інших компетентних організаціях.
6.5. Плата за право тимчасового використання місць для розташування ОЗР, що знаходяться у комунальній власності, перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами на розрахунковий рахунок робочого органу і розподіляється наступним чином:
• 20 % - підприємствам, установам, організаціям комунальної власності територіальних громад м. Києва чи його районів або інших користувачів (балансоутримувачів) цих місць розташування ОЗР;
• 80 % - робочому органу з наступним перерахуванням до 90 % коштів Головному управлінню економіки та розвитку міста до спеціального фонду міського бюджету.
У разі відсутності підприємств, установ, організацій комунальної власності територіальної громади м. Києва чи його районів або інших користувачів (балансоутримувачів) зазначених місць розташування ОЗР передбачені в цьому пункті 20 % також перераховуються Головному управлінню економіки та розвитку міста до спеціального фонду міського бюджету.
6.6. Визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування ОЗР), що знаходяться у комунальній власності, здійснюється у порядку, затвердженому цим розпорядженням Київської міської державної адміністрації.
6.7. У разі розміщення ОЗР при проведенні загальнодержавних, міських та інших соціальних заходів плата за право тимчасового використання місць (для розташування ОЗР), що знаходяться у комунальній власності може не справлятись на підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) за погодженням з Головним управлінням економіки та розвитку міста.
6.8. Податок з реклами перераховується розповсюджувачами зовнішньої реклами до відповідного місцевого бюджету згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки та збори", іншими актами законодавства України і рішенням Київської міської ради народних депутатів від 17.05.94 N 9Б "Про введення податку з реклами у м. Києві".
7. Умови припинення дії дозволу та демонтажу ОЗР
7.1. Дія дозволу припиняється:
7.1.1. у разі закінчення терміну його дії;
7.1.2. у разі закінчення терміну дії договору на право тимчасового користування місцями для розташування ОЗР або його розірвання в установленому порядку;
7.1.3. за рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) у разі невжиття належних заходів щодо усунення розповсюджувачем зовнішньої реклами порушень нормативних актів щодо порядку розташування та експлуатації ОЗР за результатами розгляду звернень (приписів) Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, робочого органу, Державтоінспекції та інших відповідних органів (організацій).
7.2. Демонтажу підлягають згідно із законодавством:
7.2.1. ОЗР, дію дозволів на розміщення яких припинено згідно з п. 7.1 цього Порядку;
7.2.2. ОЗР у разі неможливості визначення розповсюджувачів зовнішньої реклами (у тому числі у випадках відсутності маркування ОЗР) або відсутності дозволів на їх розташування за рішенням начальника або уповноваженого ним заступника начальника Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва.
7.3. При припиненні терміну дії дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний у триденний термін демонтувати ОЗР, при цьому, кошти, внесені за надані робочим органом послуги, не повертаються.
7.4. У разі нездійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами демонтажу ОЗР згідно з п. 7.2 цього Порядку або необхідності негайного вирішення цього питання (через загрозу життю або здоров'ю людей чи інші обставини), а також у випадках неможливості встановлення розповсюджувачів зовнішньої реклами, відсутності дозволів на їх розташування, демонтаж здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва, власниками, або організаціями, які проводять ремонт і утримання дорожніх об'єктів, або Державтоінспекцією.
7.5. При необхідності демонтажу ОЗР у зв'язку із зміною містобудівної ситуації, робочий орган вносить пропозиції виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) щодо надання дозволу на розміщення ОЗР в іншому місці та порядку врахування здійсненої розповсюджувачем зовнішньої реклами оплати за право тимчасового використання місць (для розташування ОЗР), що знаходяться в комунальній власності, в частині невикористаного терміну.
Термін дії дозволу у зв'язку з переміщенням відповідно до цього пункту ОЗР продовжується на десять днів.
Роботи з демонтажу ОЗР проводяться відповідно до договору з власником місця розташування ОЗР.
8. Контроль за дотриманням цього Порядку та відповідальність за його порушення
8.1. Контроль за дотриманням цього Порядку здійснює Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва та за його дорученням робочий орган, а також інші органи (організації) згідно з актами законодавства у межах своєї компетенції.
8.2. Розповсюджувач зовнішньої реклами забезпечує розташування та експлуатацію ОЗР з дотриманням норм техніки безпеки, пожежної безпеки і санітарних норм. Розповсюджувач зовнішньої реклами несе відповідальність за будь-які порушення норм безпеки, несправності та аварійні ситуації, що виникають з його вини, та повинен за свій рахунок усувати всі дефекти, що виникають в процесі експлуатації ОЗР.
8.3. У разі порушення вимог цього Порядку, начальник Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва або уповноважені ним посадові особи, звертаються до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений термін.
У разі невиконання цієї вимоги та в залежності від правопорушення, уповноважені відповідно до п. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва та інших органів складають протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення по виявлених порушеннях, або вживаються заходи, що передбачені п. 7.4 цього Порядку.
8.4. Робочий орган:
8.4.1. щотижнево надає електронною поштою інформацію про видані дозволи Головному управлінню економіки та розвитку міста (стосовно розташування ОЗР на місцях, що знаходяться у комунальній власності), Державній податковій адміністрації у м. Києві, Управлінню Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві (стосовно розташування ОЗР в межах червоних ліній міських вулиць і доріг) та районним у м. Києві державним адміністраціям.
8.4.2. для забезпечення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та про мови в Україні надає примірники одержаних від розповсюджувачів зовнішньої реклами інформаційних повідомлень:
• Головному управлінню з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації;
• Київському міському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України;
• Головному Київському міському управлінню у справах захисту прав споживачів, які здійснюють контроль у межах своєї компетенції.
8.4.3. подає начальнику Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва або уповноваженим ним посадовим особам цього управління інформацію про порушення розповсюджувачами зовнішньої реклами цього Порядку для вжиття заходів в установленому порядку.
8.5. Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві:
8.5.1. здійснює контроль за дотриманням відповідних вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" та ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" стосовно розташування ОЗР в межах червоних ліній міських вулиць і доріг;
8.5.2. у разі порушення вимог зазначених нормативних актів, в установленому порядку письмово вимагає від розповсюджувача зовнішньої реклами усунення порушень у визначений термін і у випадку невиконання цієї вимоги здійснює демонтаж ОЗР власними силами або ініціює здійснення такого демонтажу відповідними органами (організаціями) згідно з п. 7.4 цього Порядку.

Керівник апарату
Б. Стичинський

Додаток
до Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві

Рекламно-інформаційне зонування м. Києва

N п/п Характеристика зони Перелік основних вулиць, житлових масивів Вимоги, обмеження
1
Зона А Включає територію історичного ядра міста Вулиці: Андріївська, Боричів тік, Верхній Вал, Нижній Вал, Банкова, Басейна, Дарвіна, Червоноармійська (до вул. Жилянської), Велика Житомирська (до Львівської площі), Володимирська (до вул. Саксаганського), Толстого (до вул. Тарасівської), Городецького, Грушевського, Десятинна, Іллінська, Костянтинівська (від вул. Юрківської до Контрактової пл.), Костьольна, Лютеранська, М. Коцюбинського, М. Житомирська, Малопідвальна, Межигірська (від вул. Юрківської до Контрактової пл.), Михайлівська, Орлика Пилипа, Покровська, Притисько-Микільська, Прорізна, Рейтарська, Стрілецька, Стрітенська, Терещенківська, Хмельницького Богдана (до вул. Коцюбинського), Хрещатик, Чапаєва, Шовковична, Ярославів Вал, Шота Руставелі, Рогнідинська, Круглоуніверситетська, Інститутська, Ігорівська, Станіславського, Садова, Липська, Кропивницького, Пушкінська, Паторжинського, Ірининська, І. Франка, Ольгинська, Заньковецької, Лисенка, Пирогова, Леонтовича, Фролівська, Трьохсвятительська, Золотоворітська, Почайнинська (до вул. Верхній Вал), Григорія Сковороди, Спаська, Петра Сагайдачного, Софійська, Бориса Грінченка, Алли Тарасової, бульвар Т. Шевченка (до вул. Комінтерну), Андріївський узвіз, Боричів узвіз, Крутий узвіз.
Провулки: Т. Шевченка, Георгіївський, Рильський, Липський, Музейний, Михайлівський.
Площі: Європейська, Бессарабська, Контрактова, майдан Незалежності, Толстого Льва, І. Франка, Софійська, Михайлівська, Театральна, Львівська, Слави, Арсенальна.
Парки: Володимирська гірка, паркова зона на схилах Дніпра, парк ім. Т. Шевченка В зоні А повністю зберігається архітектурно-просторова структура, що історично склалася. Розміщення спеціальних конструкцій можливе за індивідуальними проектами, розробленими на підставі архітектурно-планувальних завдань (АПЗ) із дотриманням вимог до заповідних та охоронних зон
2
Зона Б Складається з частини Подолу та територій, прилеглих до центрального ядра м. Києва улиці: Червоноармійська (від вул. Жилянської), Воровського, Володарського, Володимирський узвіз, Горького, Еспланадна, Глибочицька, бульв. Т. Шевченка (від вул. Комінтерну), Вєтрова, Саксаганського, Обсерваторна, Олеся Гончара, Володимирська (від вул. Саксаганського), Льва Толстого (від вул. Тарасівської), Артема, Тургенєвська, Жилянська, Б. Хмельницького (від вул. М. Коцюбинського), Ярославська, Кудрявська, Костянтинівська (до вул. Юрківської), Межигірська (до вул. Юрківської), Юрківська, Волоська, Гоголівська, Старонаводницька, Юрія Коцюбинського, Воздвиженська, Хорива, Братська, Гончарна, Микільсько-Ботанічна, Паньківська (до вул. Саксаганського), Тарасівська (до вул. Саксаганського), Димитрова, Госпітальна, Богомольця, Фізкультури, Федорова, Мечникова, Кутузова, Московська, Січневого повстання, Суворова, Щорса, Іванова, Анищенка, Аїстова, Миколи Гайцана, Григорія Царика, Набережно-Хрещатицька.
Провулки: Чеховський, Несторовський, Бехтерєвський, Чекістів, Щорса, Інженерний Вознесенський узвіз, Кловський узвіз, Кудрявський узвіз, Петрівська алея, Паркова дорога, Дніпровський узвіз, проспект Перемоги (до Повітрофлотського шляхопроводу), бульвар Лесі Українки.
Площі: Перемоги, Лесі Українки, Поштова, Спортивна, Солом'янська В зоні Б спеціальні конструкції мають розміщуватись за індивідуальними проектами на підставі АПЗ, за умови збереження структури і характеру існуючої забудови та дотримання містобудівних обмежень
3
Зона В Прилегла територія до зони Б та основні магістралі міста Вулиці: Анрі Барбюса, Багговутівська, Білоруська, Лугова, Борщагівська, Володимиро-Либідська, Дорогожицька, Дегтярівська, Довженка, Ванди Василевської, Довнар-Запольського, Індустріальна, Зоологічна, Косіора, Набережно-Лугова, Фрунзе, Петрівська, Боженка, Герцена, Оболонська, Овруцька, Лейпцизька, Кіквідзе, Саперно-Слобідська, Мельникова, Олени Теліги, Щусєва, Щербакова, Пугачова, Татарська, Урицького, Польова, Пітерська, Політехнічна, Єреванська, Курська, Авіаконструктора Антонова, Освіти, Клименка, Солом'янська, Тимірязєвська, Тельмана, Тверська, Струтинського, Шолуденка, Новокостянтинівська, Теодора Драйзера, Миропільська, Червоногвардійська, Якіра, пров. Політехнічний.
Проспекти: Перемоги (від Повітрофлотського шляхопроводу до площі Героїв Бресту), Космонавта Комарова, Повітрофлотський, Оболонський, Героїв Сталінграда, Червоних козаків, Генерала Ватутіна, Визволителів, Возз'єднання, 40-річчя Жовтня, Червонозоряний, В. Маяковського.
Бульвари: Дружби Народів, Чоколівський, Лихачова, Набережне шосе (від Поштової площі до мосту Патона), Наддніпрянське шосе.
Площі: Московська, Либідська, Ленінградська, Голосіївська, Тульська, Харківська, Космонавтів, Севастопольська В зоні В типові та інші спеціальні конструкції можуть розміщуватись тільки за умови збереження структури і характеру існуючої забудови та виконання містобудівних обмежень
4
Зона Г Включає території забудови 50-х та 90-х років Лук'янівка, Шулявка, Татарка, Першотравневий масив, Олександрівська Слобідка, Солом'янка, Кучмин Яр, Відрадний, Нивки, Академмістечко, Новобіличі, Святошин, Соцмісто, Стара Дарниця, Нова Дарниця, ДВРЗ, Голосіїв, Деміївка, Совки, Комсомольський масив, Ліски, Воскресенка, Сєрова - Райдужний масив, Лівобережний масив, Русанівка, Березняки, Вітряні гори, Пріорка, Мінський масив, Оболонь, Виноградар, Мостицький, Синьоозерний масив, Лісовий масив, Микільська Слобідка, Борщагівка, Південна Борщагівка.
Теремки-1, Теремки-2, Харківський, Позняки, Осокорки, Вигурівщина-Троєщина, Біличі В зоні Г можливе і доцільне розміщення типових та інших рекламних конструкцій, типи та розміри яких, а також місця розташування мають бути передбачені проектними розробками
5
Зона Д Включає основні в'їзні магістралі улиця Богатирська
Шосе: Столичне, Дніпропетровське, Гостомельське, Бориспільське В зоні Д можливе і доцільне розміщення спеціальних конструкцій, які мають розміщуватись за індивідуальними проектами

Керівник апарату
Б. Стичинський
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 2 грудня 2002 р. N 2159
Зареєстровано
в Київському міському управлінні юстиції
19 грудня 2002 р. за N 92/475